Відкрити головне меню
Євангеліє від Луки. Келлська книга. Ірландія бл. 800 р.

Родовід Ісуса Христа переданий євангеліями від Матвія (Мт. 1:1-17) та Луки (Лк. 3:23-38) двома списками його предків по батьківській лінії. Обидва списки наголошують на приналежності Ісуса до родоводу царя Давида та патріарха Авраама, а у Євангелії від Луки виведено родовід від Адама сина Божого. Ці два родоводи нічим не відрізняються у період між Авраамом та Давидом, однак пізніше у списку є суттєві відмінності. Існують різноманітні думки на причини цієї розбіжності.

Зміст

Родовід Ісуса ХристаРедагувати

 
Родовід Ісуса Христа від царя Давида. Апокаліптичний рукопис XV сторіччя

Від Адама до АвраамаРедагувати

Євангеліє від Луки приводить родовід Ісуса Христа у зворотньому порядку від Адама, сина Божого (Лк. 3:34-38):
Адам — Сет  — Енос  — Кинан -Магалалієл — Яред — Енох — Метушалах — Ламех — Ной — Сим — Арпахшад  — Каїнам — Шелах — Евер  — Пелег — Реу — Серуг — Нахор — Терах — Авраам. Цей список відповідає приведеному переліку патріархів у Книзі Буття (Бут. 10:12-31, Бут. 11:12-13), проте з одним додатковим іменем Каїнама — сина Арфахшада, що у списку розташований поміж Арпахшадом та Шелахом.

Від Авраама до ДавидаРедагувати

Два списки родоводу Ісуса приведені у євангеліях Луки (Лк. 3:32-34) та Матвія (Мт. 1:1-6) не відрізняються:
Авраам — Ісаак  — Яків — Юда  — Перец — Хецрон — Рам — Амінадав — Нахшон — Салмон — Боаз — Овед — Єссей — Давид.

На додаток до чоловічої лінії євангеліст Матвій поряд з Дівою Марією та Ветсавією (жінкою Урії) називає ще також і жінок: «…Юда ж породив Фареса та Зару від Тамари»; «…Салмон же породив Вооза від Рахави»; «Вооз — Йоведа від Рути». На відміну вад Матвія, євангеліст Лука не називає ні одної жінки. При зіставленні список від Переца до Давида відповідає останньому розділу Книги Рут (Рут 4:18-22).

Від Давида до ІсусаРедагувати

Євангеліє від Матвія (Мт. 1:7-16):

Євангеліє від Луки (Лк. 3:23-31)

  • Давид
  • Натан
  • Маттата
  • Меннан
  • Мелеа
  • Еліяким
  • Йонам
  • Йосип
  • Юда
  • Семен
  • Леві
  • Маттатія
  • Йорим
  • Еліезер
  • Ісуя
  • Ір
  • Елмадам
  • Косам
  • Аддія
  • Мелхія
  • Нирія
  • Салатіїл
  • Зоровавель
  • Рисая
  • Йоанан
  • Йодай
  • Йосих
  • Семенія
  • Маттатия
  • Маат
  • Наггея
  • Еслієв
  • Наум
  • Амос
  • Маттатия
  • Иосип
  • Янай
  • Мелхія
  • Левія
  • Маттат
  • Ілія
  • Йосип
  • Ісус

Як видно з порівняння, ця частина родоводу у двох євангеліях відрізняється. Генеалогія, подана у Євангелії від Матвія, починається з Соломона і продовжується царями Юдеї аж до Йоахина, згідно з Першою книгою хроніки (1 Хр. 3:11-12). Уззія при цьому згаданий як син Йорама, і таким чином пропущено (за (1 Хр. 3:11-12) чотири покоління. Таким чином Ісус визначається законним спадкоємцем царства Ізраїлю. Лінія царів зупиняється з Йоахином і завоюванням Ізраїля вавилонянами. Родовід продовжується з сином Йоахина і його правнуком Зоровавелем, який є помітною фігурою в книзі Ездри. Генеалогія, написана Лукою, проходить через Натана, іншого сина царя Давида (1 Хр. 3:5). Існує давня дискусія щодо інтерпретації цих варіантів родоводів.

Число родівРедагувати

З обох родоводів Ісуса Христа родоводом Йосипа прийнято вважати список, що приводиться у Євангелії від Матвія (Мт. 1:1-16), де сказано: « А всіх поколінь від Авраама аж до Давида чотирнадцять поколінь, і від Давида аж до вавилонського переселення чотирнадцять поколінь, і від вавилонського переселення до Христа поколінь чотирнадцять.» (Мт. 1:17) Кількість чотирнадцять — це подвоєне сім, а число сім в той час вважалася священним числом. Але в найдавніших кодексах Євангелія від Матвія — у Синайському, Ватиканському та інших — у родоводі відсутнє ім'я Йоакима, і залишається всього 41 ім'я (включаючи Авраама та Ісуса), а 14x3 = 42.[1]. У Євангелії від Луки приведено 56 чи 57 імен, тобто 14x4 = 56 для списку від Авраама до Йосипа чи 57 від Авраама до Ісуса.

Пояснення протиріччяРедагувати

Згідно найдавнішої версії, що приписується Юлію Африкану, Йосип був народжений в левіратському шлюбі. Євсевій Кесарійський у своїй Церковній Історії так пояснює розбіжність у цих двох наведених родоводах: «Імена поколінь в Ізраїлі обчислювали або за природою, або за законом: за природою, коли було спадкоємство законних синів; за законом, коли по смерті бездітного брата його брат своїй дитині давав ім'я померлого. Тоді не було ще ясної надії на воскресіння тому шукали замінника майбутнього воскресіння у земному: ім'я померлого повинно було зберегтися навіки. Тому з осіб, що згадуються в цьому родоводі, деякі були законними спадкоємцями своїх батьків за природою, інші ж народжені були одними батьками, а по імені належали іншим. Згадували ж тих і інших: і дійсних батьків і тих хто були як би батьками. Таким чином, ні те ні інше Євангеліє не помиляється, обчислюючи імена за природою і за законом.»[2] У період між XII та XIV століттями зображення родоводу Ісуса Христа у вигляді Дерева Єссея — родоводу зображеного у вигляді дерева починаючи від Єссея (за (Іс. 11:1)), було популярним мотивом християнського мистецтва.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.