Йоанікій Великий
Йоанікій Великий Віфінський на прізвище Воіла[1] (грец. Ἰωαννίκιος ὁ Μέγας, Βοιλᾶς, 752 р., Віфінія — †4 листопада 846 р., пустеля в Малій Азії, Анатолія) — один з найславніших монахів християнського сходу, візантійський святий. Преподобний.
| Йоанікій Воіла | |
|---|---|
| грец. Ἰωαννίκιος ὁ Μέγας | |
 грецька ікона преподобного Йоанікія | |
| Основні відомості | |
| Народження |
752 Віфінія |
| Країна: |
 Візантійська імперія |
| Конфесія: | православ'я Константинопольського патріархату |
| Смерть: | 4 листопада 846 |
| Анатолія | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | пустельник |
| Основні інтереси: | теологія |
| Титул: | монах, святий |
 Йоанікій Великий у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився в віфінському селі Марікату в селянській родині болгарів візантійський святий, якого походження[1]. Коли хлопцеві виповнилося 19 років, він пішов до війська і був відважним вояком. У той час він став на бік іконоборців, але після розмови з одним побожним ченцем відійшов від них і став ревним оборонцем правдивої віри та святих ікон. У 40 років покинув військо і вступив до монастиря на горі Олімп у Віфінії.
Йоанікій жив у декількох монастирях, а згодом оселився у самітному місці, де провів у молитві й пості двадцять років. У той час Бог обдарував Свого вірного слугу даром чудотворення і пророцтва, а також розумним проводом душ. Аж тоді Йоанікій постригся у ченці. Під кінець свого життя він поселився у пустелі, де 846 року помер, маючи 92 роки. За велику побожність і численні чуда, якими Бог прославив Йоанікія, одного з найславніших ченців християнського Сходу, Церква надала йому почесне звання Великий.
Чуда святого Йоанікія ред.
Преподобний Йоанікій провів 70 років у аскетичних подвигах і досяг високого рівня духовної досконалості. Через милість Божу, святий отримав дар пророцтва, як оповідає його учень Пахомій. Старець підносився у повітря коли він молився. Одного разу він перетнув ріку переповнену від повені. Святий міг зробити себе невидимим для людей, а також зробити інших прихованими від зору.
Якось, преподобний Йоанікій виводив грецьких полонених із в'язниці під безпосереднім наглядом самих охоронців. Отрута і вогонь, якими заздрісні вороги хотіли знищити святого, йому не пошкодили. Він звільнив острів Тасос від безлічі змій. Святий Йоанікій теж врятував молоду черницю, яка збиралася покинути монастир щоби одружитися; він узяв на себе страждальну агонну пристрасть дівиці і через піст і молитву переміг спокусливий напад диявола.
Церковне шанування ред.
- Пам'ять у східних церквах — 17 листопада (за юліанським календарем), у західних церквах — 4 листопада (за грегоріанським календарем).
Примітки ред.
- ↑ а б Луховицкий Л. В. Иоанникий Великий. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2011. — Т. XXV. — С. 121-125. — ISBN 978-5-89572-046-2.(рос.)
Джерела ред.
- Луховицкий Л. В. Иоанникий Великий. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2011. — Т. XXV. — С. 121-125. — ISBN 978-5-89572-046-2.(рос.)
- Иоанникий Великий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIIIa. — С. 665. (рос. дореф.)
- Димитрій Ростовський, Житие преподобного отца нашего Иоанникия Великого // Жития святых (рос.)
Посилання ред.
- Рубрика Покуття. Календар і життя святих.[недоступне посилання з липня 2019] (дозвіл отримано 9.01.2008)
- Йоанікій Великий на days.pravoslavie.ru [Архівовано 16 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Детально описане життя святого в «Житія Святих» Дмитрія Ростовського. [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |