Відкрити головне меню

Олена[1][2] (грец. Ἁγία Ἑλένη; Флавія Юлія Гелена Августа, лат. Flavia Iulia Helena Augusta, ~250—†330, Трір[3]) — жінка римського імператора Констанція I Хлора і мати імператора Костянтина Великого.

Олена
Костянтин та Олена
Свята Рівноапостольна
лат. Flavia Iulia Helena Augusta
У миру: Флавія Юлія Гелена Августа
Народилася 250
Померла 330
Медіафайли на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Згідно з деякими джерелами[4] королева Олена була дочкою британського князя (кунінга) Коеля і можливо родичкою Марка — першого християнського правителя Британії за часів коли в Британії проповідував апостол Симон Зилот Кананіт.

Вихована у християнській вірі. Перша жінка римського імператора Констанція I Хлора, від шлюбу з яким народився майбутній римський імператор, Костянтин. Саме він першим з правителів Риму прийняв християнство, встав на захист громадян своєї держави, які її сповідували, офіційно визнав її найбільш поширеним віросповіданням у царстві Римському того часу і врешті-решт, з власної волі, як правитель царства, зробив християнство і його цінності основою своєї держави, а прийняття християнської віри — основною умовою для отримання римського громадянства. Очевидно, що християнське виховання отримане у дитинстві від матері Олени зіграло у становленні особистості Костянтина далеко не останню роль.

Імператриця Олена відома своєю державницькою, правозахисною і дослідницькою діяльністю, а також проведеними нею розкопками у Єрусалимі, під час яких було знайдено Животворний Хрест та інші реліквії Страстей Христових.

Багато людей і християнських спільнот в усьому світі вшановують Олену разом з її сином, царем Костянтином як святу та рівноапостольну, визнаючи їх вагомий внесок як у захист християнської спільноти і християн в часи їх правління у Римській імперії так і в поширення серед жителів їх царства і людства в цілому православної віри — діяльність, яка уподібнює їх першим апостолам.

Пізніше, подібно до Олени і Костянтина за внесок у захист і утвердження християнської віри на Русі ім'я рівноапостольних буде дано також правителям Київської Русі — великій княгині Ользі (у хрещенні теж Олені) і великому князю Володимиру (у хрещенні — Василеві).

ДжерелаРедагувати