Капітолійські музеї
Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі[10], початок якому поклав папа Сікст IV у 1471, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.
Капітолійські музеї італ. Musei Capitolini[1] | |
---|---|
41°53′34″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.89294300002777760° пн. ш. 12.48255800002777605° сх. д.Координати: 41°53′34″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.89294300002777760° пн. ш. 12.48255800002777605° сх. д. | |
Країна |
![]() |
Розташування | Рим[2][3] |
Тип |
художня галерея[4][3] нерухомість археологічний музей[3] і музей[5] |
Площа | 14 156 квадратний метр[6] і 14 027 квадратний метр[7] |
Архітектор | Мікеланджело Буонарроті[8] |
Засновник | Сікст IV[9] |
Дата заснування | 1734 |
Адреса | Капітолійська площаd |
| |
![]() | |
![]() |
Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у 18 столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.
БудівліРедагувати
Музеї розміщуються в трьох палацах на спроєктованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:
- середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
- перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
- побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.
ГалереяРедагувати
Кінна статуя Марка Аврелія
Кінна статуя імператора Марка Аврелія
Антіной Капітолійський
Вірогідно, копія статуї Артеміди Кефісодота
Погруддя Клеопатри, Чентрале Монтемартіні
Костянтин I, можливо оригінал з Базиліки Максенція
Статуя Афіни, Чентрале Монтемартіні
Дитя Геракл душить змій, посланих вбити його в колисці (римський мармур, II століття)
Двір Капітолійського музею
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%20dei%20servizi%202020.pdf#page=16 — Musei in Comune, 2020. — P. 15.
- ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ а б в Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT https://www.istat.it/it/archivio/167566 — 2017.
- ↑ https://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/
- ↑ http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni
- ↑ Duncan Garwood Rome. City Guides. Lonely Planet. Rome Lonely Planet city guide. Lonely planet [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] — Lonely Planet, 2006. — ISBN 1740597109, 9781740597104
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Капітолійські музеї |