Капітолійські музеї

Капітолійські музеї
Капітолійські музеї
	41°53′35″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.89305555558377847° пн. ш. 12.482500000028° сх. д.Координати: 41°53′35″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.89305555558377847° пн. ш. 12.482500000028° сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Рим
Тип	художня галерея
Засновник	Сікст IV
Дата заснування	1734
Адреса	Капітолійська площаd
	Капітолійські музеї Капітолійські музеї (Італія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі^[1], початок якому поклав папа Сікст IV у 1471, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Проєкт забудови Капітолійського пагорба за Мікеланджело. Гравюра Етьєна Дюперака, 1568

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у 18 столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

БудівліРедагувати

Музеї розміщуються в трьох палацах на спроєктованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:

середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.

У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.