Відкрити головне меню

Сарнів

село у Волочиському районі Хмельницької області

Са́рнів — село в Україні, у Війтовецькій селищній територіальній громаді Волочиського району Хмельницької області. Населення становить 452 особи.

село Сарнів
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Волочиський
Рада/громада Війтовецька селищна громада
Код КОАТУУ 6820987201
Основні дані
Населення 452
Площа 1,706 км²
Густота населення 264,95 осіб/км²
Поштовий індекс 31258
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°26′47″ пн. ш. 26°25′19″ сх. д. / 49.44639° пн. ш. 26.42194° сх. д. / 49.44639; 26.42194Координати: 49°26′47″ пн. ш. 26°25′19″ сх. д. / 49.44639° пн. ш. 26.42194° сх. д. / 49.44639; 26.42194
Середня висота
над рівнем моря
305 м
Місцева влада
Адреса ради 31258, Хмельницька обл., Волочиський р-н, с.Сарнів , тел. 9-27-19
Карта
Сарнів. Карта розташування: Україна
Сарнів
Сарнів
Сарнів. Карта розташування: Хмельницька область
Сарнів
Сарнів
Мапа

Зміст

ІсторіяРедагувати

Походження назвиРедагувати

Про походження назви села Сарнів є дві версії. Перша версія — назва села походить від назви дикої кози — сарни, яких було багато в давнину. На цю версію спирається Степан Пушик у своєму творі «Світовид» (дослідник з рівненщини М. П. Ялко). Подібні назви мають місто Сарни в Рівненській області, річка Сарно в Італії. Друга версія — назва походить від сірководневого джерела, що знаходиться на окраїні села.

За переказом, Сарнів спочатку був передмістям міста Брулів, яка знаходилось між Сарновом і Брунівкою; слідами цього міста були вали та канави в урочищі Волощина.

ЕкономікаРедагувати

В селі діють селянські фермерські господарства, що вирощують зернові та технічні культури.

Соціальна сфераРедагувати

ОсвітаРедагувати

Школа. Сарнівська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів Волочиської районної ради Хмельницької області (директор — Радунь Світлана Михайлівна).

Історичні пам'яткиРедагувати

ПриродніРедагувати

Сірководневе джерелоРедагувати

В селі розміщена гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — «Сірководневе джерело».

Сірководневе джерело відоме далеко за межами села Сарнова. Над джерелом збудовано криницю та названо Загребельною. Криниця зображена на гербі села Сарнова. Вода у ній м'яка і приємна на смак. Кажуть, що в минулому запах сірководню було чути здалеку. Допомагає тим, хто хворіє на шлунок. Біля криниці завжди зупинялися прочани, що йшли до Почаєва. Тут відпочивали, на дорогу брали воду, а щоб подорож була успішною — в криницю кидали монети.

У 40-х роках XX століття було зроблено аналіз води та планувалося збудувати санаторій. Але почалася Друга світова війна. У післявоєнний час уродженка села Сарнова Нестерова знову дослідила воду у Сатанові і пізніше там збудували санаторій. В сарнівській воді немає заліза, а тільки сірководень.[1]

Пам'ятникиРедагувати

Меморіальний комплекс: Братська могила радянських воїнів, Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан. Створено в 1967 р. Львівською КСФ, заміна — 1992 р. Скульптура — залізобетон, кована мідь, постамент — цегла, цемент, меморіальна плита — чавун. Взято під охорону 11.03.1972 р.

Релігійне життяРедагувати

Церква. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста (1856) зведена в стандартизованому синодальному стилі — і стандартно пофарбована блакитним кольором. На фотографіях виглядає імпозантно, а насправді помітно, що за більш як 150 років свого існування капітальних ремонтів не знала: всі частини храму хиляться, валяться, кособочаться.

Джерело. Важливу роль релігійного життя в селі відіграє cірководневе джерело. Нове життя джерела почалося після приходу до села настоятеля Сарнівської Хрестовоздвиженської Церкви отця Володимира Герасимчука. Він помітив, що вода зцілює багато недуг, як тілесних так і душевних. На кошти прихожан над джерелом збудовано каплицю та басейн. В стару, намолену Сарнівську церкву приїжджає багато людей за зціленням. Отець Володимир не тільки молився з ними, але й багатьох благословляв на купання в басейні.

Відомі людиРедагувати

У цьому селі народилися і жили:

Голодомор у СарновіРедагувати

За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 15 чоловік. На сьогодні встановлено імена 5. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Сарнівською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.

  • Бохонок Степан, вік невідомий, 1932 р.,
  • Марценюк Марта, вік невідомий, 1933 р.,
  • Марценюк Петро, вік невідомий, 1933 р.,
  • Присяжна Домка, вік невідомий, 1933 р.,
  • Присяжний Татарко, вік невідомий, 1932 р.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати