Сапе́т (від тур. sepet, крим. sepet — «кошик»)[1] — виплетений з лози або канатів (з каркасом) вертикально видовжений кошик, який використовують для зберігання і перенесення овочів, фруктів, вуглю, сміття і та ін[2]. Сапети відіграють роль універсального засобу для переносу ручних вантажів, були важливим атрибутом землеробського побуту. Зокрема сапети активно застосовували і застосовують під час риболовлі для тимчасового зберігання і перевезення риби, саме від назви сапет походить назва традиційного українського рибного промислу «сапетня». Маленький сапет має назву «сапетик»[3]. Сапет є предметом традиційного побуту українців і традиційної української культури.

Селяни із заплічними сапетками. Кенія.
Сапетка з рибою. Бельгія.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. Сапет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Тарас Шевченко. Зібрання творів. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 18 вересня 2016.