Сапетка

Сапе́тка (від тур. sepet, крим. sepet — «кошик», «сапет»)^[1] — нерозбірне житло для бджіл — вулик з очерету, соломи чи тонких вербових прутиків, часто обмазаних глиною. В теперішній час практично не використовується; Після посадки бджолиного рою в сапетку встановлюють прямо на землю, а під нею роблять невеличку ямку для збільшення об'єму вулика. Льоток розміщюється на рівні землі чи вище. Осінню сапетки з найбільшою кількістю меду звільняють від бджіл, обкурюють їх сірчаним газом. Всі соти виламуються і сортуються для наступної обробки. Після 1937 року, разом з іншими видами нерозбірних вуликів колодою та дуплянкою, сапетка була витіснена вуликами рамочної системи.

Примітки ред.

↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сапетка

Це незавершена стаття про бджіл.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[1]