Самолусківці

село в Україні, в Гусятинському районі Тернопільської області.

Самолу́сківці (Самулузки[2]) — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тайна, на сході району. До 2020 адміністративний центр Самолусківської сільської ради.

село Самолусківці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Гусятинська селищна громада
Основні дані
Засноване 1650
Населення 1 059
Територія 3.430 км²
Густота населення 308.75 осіб/км²
Поштовий індекс 48251
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°09′14″ пн. ш. 26°06′47″ сх. д. / 49.15389° пн. ш. 26.11306° сх. д. / 49.15389; 26.11306Координати: 49°09′14″ пн. ш. 26°06′47″ сх. д. / 49.15389° пн. ш. 26.11306° сх. д. / 49.15389; 26.11306
Водойми Тайна
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Гусятин
Відстань до
залізничної станції
14 км
Місцева влада
Адреса ради 48251, с. Самолусківці
Сільський голова Карпо Степан Олексійович[1]
Карта
Самолусківці. Карта розташування: Україна
Самолусківці
Самолусківці
Самолусківці. Карта розташування: Тернопільська область
Самолусківці
Самолусківці
Мапа
Карта

CMNS: Самолусківці у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[3]

Населення — 1023 особи (2007).

ІсторіяРедагувати

Перша писемна згадка — 1547 як Сулківці.

Діяли «Просвіта» та інші товариства, кооператива.

Пам'яткиРедагувати

Є костьол (19 ст.), церква св. Димитрія (1889), капличка Небесної заступниці (мурована, реставрована 1995), 4 «фіґури».

Споруджено пам'ятники: воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), «Всім, хто загинув у роки лихоліття 1939—1953» (1993), землякам-емігрантам (2008), споруджений на кошти української меценатки з Канади Стефанії Чупак, батьки якої народилися в Самолусках і виїхали до Канади ще за панської Польщі. Встановлено пам'ятний хрест на пам'ять про померлих від чуми (1896), насипано символічну могилу УСС (1991).

Скульптура Матері Божої з Ісусом на руках

Щойновиявлена пам'ятка історії. Встановлена у 2003 році.

Розміри: висота скульптури — 2,5 м, постамент — 0,85х3х3.[4]

ЕкономікаРедагувати

Є відділення зв'язку.

ОсвітаРедагувати

Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, а також дошкільний навчальний заклад.

КультураРедагувати

У селі Будинок культури та бібліотека.

Народна культураРедагувати

Село розташоване у етнографічному регіоні Західне Поділля. У селі є особливий вид нагрудного жіночого одягу без рукавів — байбараки — довгі прямоспинні безрукавки з оксамиту (машестру)[5].

Охорона здоров'яРедагувати

У селі є ФАП.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

  • Лев Голик — український військовик, вчений у галузі медицини, доктор медичних наук, професор, замісник головного лікаря по лікувальній частині центрального військового госпіталю України;
  • Степан Турецький — український інженер-будівельник, господарник, громадський діяч, меценат;
  • Надія Козак — поетеса. Мешкає у Канаді;
  • Микола Супінка — поет;
  • Степан Клекот — український футболіст;
  • Оксана Танасів —американсько-українська художниця.

ПроживаютьРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010. 
  2. https://books.google.com.ua/books?id=rctNAAAAMAAJ&q=%2Bкам%E2%80%99янка+ремесло&dq=%2Bкам%E2%80%99янка+ремесло&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj-lsS1kb_vAhVPAxAIHe1pDSU4FBDoATAGegQICRAC
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 5 жовтня 2021. 
  4. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
  5. Лілія Іваневич. Традиційне вбрання українців Західного Поділля: Особливості класифікації // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. - 2014. - № 5