Самоврядна церква
Самоврядна церква (Самокерована; рос. Самоуправляемая церковь; англ. Self-Ruled) — термін, що вживається в Статуті Російської православної церкви на позначення її самостійних адміністративних одиниць. Порівняння Статутів цих Церков свідчить, що термін не відповідає статусу автономної Церкви[1]. Прийняте у православній традиції поняття напівавтономії (наприклад, Критська православна церква Вселенського патріархату Константинополя) у російській церковній термінології відповідає екзархату. Таким чином, згідно з російським церковно-адміністративним устроєм, самоврядна Церква є чимось середнім між повною автономією і екзархатом (напівавтономією). В інших православних автокефальних Церквах такого статусу не існує, тому там самоврядні Церкви можуть розглядатися або як напівавтономії, або їхній статус взагалі ігнорується.
Схожий статус має Антіохійська православна архиєпархія Північної Америки[2] й Антіохійська православна архиєпархія Австралії, Нової Зеландії та всієї Океанії.
Перелік самоврядних Церков Московського патріархату
ред.«Самоврядна Церква з правами широкої автономії»
ред.«Самоврядна Церква з розширеними правами»
ред.- Російська православна церква закордоном (частина положень Статуту не застосовується)
«Самоврядна Церква»
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ «Іншим статусом керуються екзархати, як наприклад Білоруська Православна Церква, яка має напівавтономний статус... Таким чином представлені три рівні автономії, які існують в середині Російської Православної Церкви на нинішній день – автономія, самоуправління і екзархат» [1] [Архівовано 26 квітня 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ http://www.antiochian.org/about.