Відкрити головне меню

Естонська православна церква Московського патріархату

Есто́нська Правосла́вна Це́рква Моско́вського патріарха́ту (ест. Moskva Patriarhaadi Eesti Őigeusu Kirik) або Vene Kirik (російська церква)  — екзархат Російської Православної Церкви (Московського патріархату). Глава — Митрополит Талллінський та Естонський Корнілій.

Юрисдикція ЕПЦ (МП) на території Естонії обмежена канонічною територією Естонської Апостольсько-Православної Цекрви, яка 1923 року відновила канонічну підлеглість Константинопольському патріархату. До обох Церков належать головним чином представники російської та української етнічних меншин, а також частина естонців. Натомість домінуючим віровизнанням в Естонії є простентантизм (лютеранство).

Кількість вірних ЕПЦ (МП) не перевищує 150 тисяч осіб. У її складі — Пюхтицький монастир.

ІсторіяРедагувати

ЕПЦ (МП) створено у 1990-тих роках на противагу ЕАПЦ, яка повернулася на свою канонічну територію після відновлення державної незалежності Естонії 1991 року. З огляду на політичні мотиви виникнення ЕПЦ (МП), яка по суті була і залишається екзархатом Московської патріархії, уряд Естонії відмовлявся реєструвати цю структуру до початку 2000-их років. Проте стійка культурна ідентичність членів приходів Московської патріархії в Естонії, яка межувала з етнофілітизмом, а також потужний дипломатичний тиск Російської Федерації, примусили Таллінн зареєструвати ще одну православну церкву на канонічній території Константинополької патріархії.

Конфлікт із Вселенським патріархатомРедагувати

Делікатність церковної ситуації ускладнювалася тим, що Патріарх Московський і всієї Росії Олексій ІІ мав естонсько-німецьке походження і довгий час служив на приходах Таллінна. Отже, звільнення церковної Естонії від СССР та повернення до Вселенського патріархату переживалося особливо гостро самим Патріаром та його оточенням. «Естонське питання» навіть стало причиною тимчасового припинення канонічного спілкування між РПЦ та Вселенською патріархією. Однак і цей демарш церковної дипломатії Москви не приніс результату — ЕАПЦ залишається церквою, права якої не піддаються сумніву ані світовим православ'ям, ані владою Естонії.

СтруктураРедагувати

З самого дня створення у складі Московської патріархії ЕПЦ МП її очолював митрополит Талліннський і всієї Естонії Корнілій (Якобс) — естонець за походженням, в'язень сталінських концтаборів. 27 травня 2009 Синод РПЦ призначив митрополиту Корнілію вікарного єпископа, яким став намісник Іоанно-Богословського Макарівського монастиря (Республіка Мордовія) архімандрит Лазар (Ґуркін). Через деякий час у складі ЕПЦ (МП) була виділена ще одна єпархія — Нарвська, де єпископ Лазар став правлячим архієреєм. 5 лютого 2017 року був хіротонісаний новий вікарій Талліннський — єпископ Маадурський Сергій (Теліх)[1]

Після смерті у квітні 2018 року митрополита Корнілія, 5 травня того ж року новим предстоятелем Естонської Православної Церкви Московського Патріархату собор ЕПЦ МП обрав Євгенія (Решетнікова), який до цього був архієпископом Верейським, вікарієм патріарха Московського, ректором Московської духовної академії[2]. 3 червня 2018 року патріарх Кирило затвердив рішення собору ЕПЦ МП та звів архієпископа Євгенія у сан митрополита[3].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати