Салім Кеш'юш

Французький актор

Салі́м Кеш'ю́ш (фр. Salim Kechiouche; нар. 2 квітня 1979, Ліон, Франція) — французький актор алжирського походження.

Салім Кеш'юш
фр. Salim Kechiouche
Salim Kechiouche.jpg
Салім Кеш'юш у жовтні 2009
Дата народження 2 квітня 1979(1979-04-02) (40 років)
Місце народження Ліон, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія актор
Роки активності 1996 — наш час
IMDb ID 0444248
Офіційний вебсайт
Commons-logo.svg Салім Кеш'юш у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Салим Кеш'юш народився 2 квітня 1979 року у французькому місті Ліон, у бідній алжирській сім'ї. Коли Саліму було лише 15 років, він був помічений французьким режисером Гаелем Морелем, який запропонував Кеш'юшу роль у своєму першому повнометражному фільмі «На повній швидкості». Відтоді актор зіграв ще в кількох фільмах Мореля: «Перший сніг» (1999), «Клан» (2004) і «Життя після нього» (2007).

Будучи підлітком, Салім розглядав акторське ремесло не більше ніж просто гру, проте робота з Морелем, а також досвід роботи з Франсуа Озоном у фільмі «Кримінальні коханці» розвинули в ньому пристрасть до цієї професії і він вирішив зробити кар'єру в цій царині: він вступає до акторської школи і закінчує її в 2002 році.

З чотирнадцятирічного віку актор займається боксом.[1] У 1998 він став чемпіоном Франції з кікбоксингу.[1] У 1999 і 2002 роках Салім займав друге місце на чемпіонаті по тайському боксу. Його спортивні навички використали режисери — так він грав боксера у драмі Франсуа Озона «Кримінальні коханці», а у фільмі Гаеля Мореля «Клан» він виконав капоейру.[1][2]

У 2005 році разом з Амандою Лір Салім знявся в короткометражному фільмі «Жиголо», який був номінований на «Золотого Ведмедя» на Берлінському кінофестивалі.[3] Салім зіграв хлопця-повію, який намагається повернути своє життя в нормальне русло і впоратися з внутрішньою пристрастю до саморуйнування. Він погано розуміє що відбувається навкруги, світ для нього немов рушиться. Він нікого не підпускає до себе і починає підсаджуватися на наркотики. Навіть закохана в нього багата вдова не в змозі допомогти йому.

З 2004 року актор почав грати в театрі. Однією з найвідоміших його сценічних робіт стала роль Джузеппе Пелозі, вбивці і коханця знаменитого італійського режисера Пазоліні у виставі «Життя і смерть П'єра Паоло Пазоліні» (Vie et mort de Pier Paolo Pasolini).[2] У тому ж році за цією п'єсою було знято однойменний телевізійний фільм за участю Саліма Кеш'юша.[4]

Серед безлічі акторських робіт останніх років також виділяються роль араба Месіра у фільмі 2004 роки «Вища школа». Фільм було поставлено за однойменною драмою 1995 року, написаною французьким театральним драматургом і перекладачем Жаном-Марі Бессетом про класові, сексуальні і культурні відмінності сучасного суспільства Франції. У фільму, персонаж Саліма, (простий робітник арабського походження на ім'я Месір) за його словами, був «Чорною вівцею» — адже він, на відміну від усіх інших героїв, не має благородного походження і завжди сам заробляє собі на життя. Він єдиний, хто займається чимось справжнім, чимось дійсно потрібним і корисним, тоді як персонажі Грегорі Баке, Аліса Тальйоні, Жосліна Ківрена і Елоді Наварр не бачачи реального світу, вчаться на тих, хто в майбутньому буде цим світом управляти. Вони — Еліта.

Також Салім працював з Клаудією Кардинале і Антоніном Стелі у стрічці туніського режисера Мехді Бен Атіа «Слід нашої туги» (або в перекладі з французької «Нитка»), що розповідає історію про те, як зустрілися ті, кого доля зв'язала «невидимою червоною ниткою». Зустрілися незважаючи на усі соціальні, релігійні і расові забобони.

У 2013 році Салім Кеш'юш знявся в одному з найзначимішому французьких фільмів останнього десятиліття — «Життя Адель» режисера Абделатіфа Кешиша, в якому зіграв роль Саміра — молодого, не надто удачливого актора, безнадійно закоханого в героїню Адель Екзаркопулос.

Модельна кар'єраРедагувати

Від самого початку акторської кар'єри Саліма, деякі художники і фотографи виражали великий інтерес в тому, щоб зафіксувати Саліма у своїх роботах. Кеш'юш позував відомим фотографам і художникам П'єру і Жилю в їхніх роботах, що мають відношення до фільму «Кримінальні коханці». У 2003 році Юсеф Набіль (Youssef Nabil) зображував Саліма у своїх картинах, пов'язаних з фільмом «Життя і смерть П'єра Паоло Пазоліні».[5] У 2005 році Мішель Жиліберті (Michel Giliberti) з повагою продемонстрував «темну сторону» Саліма в десятках своїх картин. Також Салім позує для різних глянсових журналів і в рекламних фотосесіях.

Фільмографія (вибіркова)Редагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1984 с Сінематон Cinématon учасник
1996 ф На повній швидкості À toute vitesse Жамель
1999 ф Кримінальні коханці Les amants criminels Саїд
1999 тф Перший сніг Premières neiges Касем
2003 ф Вища школа Grande école Месір
2004 ф Клан Le clan Хішам
2004 тф Життя і смерть Пазоліні Vie et mort de Pier Paolo Pasolini Джузеппе Пелозі
2005 кф Жиголо Gigolo Карім
2005 кф Час помирати Temps morts
2006 ф Наступного року L'année suivante
2006 тф Париж 2010: Велика повінь Paris 2010: La grande inondation Малік
2006 в Коротко про хлопців 4 Boys Briefs 4 Карім (епізод «Жиголо»)
2007 ф Зустріч після розлуки Nos retrouvailles Карім
2007 ф Життя після нього Après lui офіціант на концерті
2008 тф Фортуна Fortunes Брахім Бешері
2009 ф Слід нашої туги Le fil Біляль
2009 с Історії життів Histoires de vies Карім
2011 кф Шлюбний блюз Marriage Blues Салім
2012 ф Це як день посеред ночі Ce que le jour doit à la nuit Джеллуль
2012 ф Я не помер Je ne suis pas mort Абдалла
2012 ф Чорний колір (тобі) вам пасує Le noir (te) vous va si bien Рашид
2012 кф Рок-н-Блед Rock 'n' Bled Салім
2013 ф Життя Адель La vie d'Adèle Самір
2013 с Одіссей Odysseus Оріон
2013 ф Париж за всяку ціну Paris à tout prix Мехді
2013 кф Культура виступів Culture D'apparences Геді
2014 ф Данбе: Гордість понад усе Danbé, la tête haute Алі
2014 ф Бути Être Мохамед
2015 ф N.O.I.R. N.O.I.R. Каддафі
2015 ф Запах крові Un parfum de sang Абдель Далаб
2015 кф Навшпиньки Sur la pointe des pieds Еліас
2015 ф Твоя мати! Ta mère! Салім
2016 тф Обіцянка вогню La promesse du feu Тарік Амрауї
2016 ф Чужорідне тіло Corps étranger

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Salim Kechiouche: "aimer se mettre en risque". Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 21.05.2016. 
  2. а б Salim Kechiouche, voué aux gays. Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 21.05.2016. 
  3. Awards for Gigolo. Архів оригіналу за 2012-09-10. Процитовано 21.052016. 
  4. Vie et mort de Pier Paolo Pasolini. Архів оригіналу за 2012-09-10. Процитовано 2012-01-21. 
  5. Works by Pierre et Gilles from a Private Collection. Архів оригіналу за 2012-09-10. Процитовано 2012-01-21. 

ПосиланняРедагувати