І́гор Андрі́йович Са́вченко (*11 жовтня 1906, Вінниця — †14 грудня 1950) — радянський, український кінорежисер, сценарист, театральний педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944). Лауреат трьох Сталінських премій (1942, 1949, 1952 — посмертно).

Савченко Ігор Андрійович
Зображення
Зображення
Дата народження 11 жовтня 1906(1906-10-11)
Місце народження Вінниця
Дата смерті 14 грудня 1950(1950-12-14) (44 роки)
Місце смерті Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національність українець
Професія кінорежисер, сценарист, театральний педагог
Кар'єра 1925-1950
Заклад Всеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія Заслужений діяч мистецтв Росії Орден Трудового Червоного Прапора
IMDb ID 0767514

Короткі відомості

ред.

Родом із Вінниці, тут учився в театральній школі Орди-Свєтлової та виступав у театрі. У 1925 організував молодіжний аґіттеатр «Червоний галстук» і з ним гастролював по Україні. З 1926 учився в Ленінградському Інституті сценічних мистецтв. З 1929 є головним режисером театрів робітничої молоді в Баку (з 1932) та в Москві.

Перші фільми Савченко зняв у 1931—1932 роках на Бакинській кіностудії («Микита Іванович і соціалізм» та «Люди без рук»); на Московській кіностудії поставив звуковий фільм «Гармонь» (1934), два молодіжні фільми «Випадкова зустріч» (1936) і «Дума про козака Голоту» (1937). У 1939-41 рр. і з 1947 Савченко пов'язаний з Київською кіностудією; у період з 1944 по 1946  — художній керівник кіностудії ім. М. Горького в Москві.

На Київській кіностудії поставив фільми: «Вершники» за твором Ю. Яновського (1939), «Богдан Хмельницький» (1941; за О. Корнійчуком), «Третій удар» і «Тарас Шевченко» (закінчили стрічку режисерові учні після його смерті у 1951, премійовано на міжнародному фестивалі в Чехословаччині, 1952); «Партизани в степах України» (1942; за О. Корнійчуком) та ін.

З 1946 року викладав у ВДІКу. Його учнями були відомі нині режисери: О. О. Алов, В. Н. Наумов, Г. С. Габай, Л. А. Файзієв, Ф. Є. Миронер, Ю. М. Озеров, С. І. Параджанов, М. М. Хуцієв, О. О. Коренєв, Ю. А. Закревський, Лев Іванов, Л. С. Данилов.

Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.

Помер від серцевого нападу на 44-му році життя. Похований в Москві на Новодівичому кладовищі.

Фільмографія

ред.

Акторські роботи

ред.

Режисерські роботи

ред.

Сценарії до фільмів

ред.
 
Меморіальна дошка на честь кінорежисера Ігоря Савченка, встановлена на адміністративному корпусі кіностудії імені Олександра Довженка (Київ)

Пам'ять

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Наталія Наумова. «Коротке життя Ігоря Савченка. Монолог про Вчителя» (2007). Архів [mkrf.ru/activity/register/search/detail.php?ID=110115676&ganr=&strana=&year_from=1&year_to=1&kateg=&color=&nud=&firm_z=&keywords=&q=&PAGEN_1=469 оригіналу] за 12 липня 2012. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.