Відкрити головне меню

Сабати́нівка — село в Україні, в Благовіщенському районі Кіровоградської області. Населення становить 1176 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сабатинівська сільська рада. Голова сільської ради — Харлатюк Олександр Миколайович

село Сабатинівка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Благовіщенський район
Рада/громада Сабатинівська сільська рада
Код КОАТУУ 3525588601
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване орієнтовно в 1769-1776 роках
Населення 1176
Поштовий індекс 26434
Телефонний код +380 5259
Географічні дані
Географічні координати 48°10′42″ пн. ш. 30°11′04″ сх. д. / 48.17833° пн. ш. 30.18444° сх. д. / 48.17833; 30.18444Координати: 48°10′42″ пн. ш. 30°11′04″ сх. д. / 48.17833° пн. ш. 30.18444° сх. д. / 48.17833; 30.18444
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Місцева влада
Адреса ради 26434, Кіровоградська обл., Благовіщенський р-н, с.Сабатинівка, тел. 2-54-45
Сільський голова Харлатюк Олександр Миколайович
Карта
Сабатинівка. Карта розташування: Україна
Сабатинівка
Сабатинівка
Сабатинівка. Карта розташування: Кіровоградська область
Сабатинівка
Сабатинівка

Зміст

ІсторіяРедагувати

Село виникло після розгрому Коліївщини. Польський офіцер Саббатин отримав завдання оселити на лівому березі Південного Бугу, тих гайдамаків, котрі відступаючи з Максимом Залізняком на Балту, не встигли переправитися через Південний Буг і були насильно залишені на цій території. Село отримало назву Саббатинівка, на честь засновника, нинінішня назва граматично неправильна, треба писати з двома «б».

01.02.1945 села Ново-Сабатинівка, Старо-Сабатинівка, Сабатинівка Головна, Соболівка, Сабатинове об'єднані в одне село Сабатинівка.[1][2][3]

Савранське повстання 1920 рокуРедагувати

1 травня 1920 року в селі було організовано повстанський штаб, до котрого увійшли колишні фронтовики-георгієвські кавалери. Саме повстання було направлено проти Радянької влади і її політики продрозверстки. Об'єктом наступу було містечко Саврань, за 3 км від села через Південний Буг і де знаходилось до 2 полків Червоної армії. Повстання розпочалось 5 травня 1920 року. В повстанні брали участь жителі навколішніх сіл Чемерпіль, Ташлик, Березівка, Завалля, Могильне сучасного Гайворонського району, Синицівка, Маньківка, Богданове, Кам'яний Брід, Шамраївка, Юзефівка, Розношенське, Великі Трояни, Лозуватого, Луполового, Кошаро-Олександрівки, Гренівки, Михайлівки, Дельфинового та інших сучасного Благовіщенського району, Люшнюватої та Капітанки Голованівського району. Слабоозброєні загони (гвинтівки, мисливські рушниці, а то й просто вила та коси, мов багнет прив'язані кісся, ось і вся зброя. Повсталим допомогла савранська міліція, котра таємно передала дві цинки патронів. По повсталих відкрили артилерійський вогонь, вони розбіглись. 6 травня 1920 року повстання закінчилось поразкою. У 1937–1938 роках більшість учасників повстання було репресовано. Це повстання іноді називають Савранським.

АрхеологіяРедагувати

За знахідками у села названа Сабатинівська культура бронзової доби.

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Немецкие военные карты второй мировой войны, 1941
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 944, 1008, 1017, 1021, 1023.
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 370, 371, 372.