Ріхард Альтманн
Рі́хард А́льтманн (нім. Richard Altmann; 12 березня 1852, Дойч-Ейлау — 8 грудня 1900, Вермсдорф) — німецький анатом, гістолог, член Саксонської академії наук з 16 жовтня 1893 року.
| Ріхард Альтманн | |
|---|---|
| нім. Richard Altmann | |
| Народився |
12 березня 1852[1][2] Ілава, Ілавський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща[1] |
| Помер |
8 грудня 1900 (48 років) Вермсдорф, Північна Саксонія, Саксонія[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Діяльність | анатом, викладач університету, патологоанатом, біолог |
| Alma mater |
Марбурзький університет Кенігсберзький університет Грайфсвальдський університет Гіссенський університет |
| Заклад | Лейпцизький університет |
| Науковий ступінь | доктор медицини (1877) |
| Членство | Саксонська академія наук |
Біографія
ред.Народився 12 березня 1852 року в місті Дойч-Ейлау (нині Ілава, Польща). Медицину вивчав у Марбурзькому, Кенігсберзькому, Грайфсвальдському та Гіссенському університетах. 1877 року в останньому отримав звання доктора медицини[3].
Працював прозектором у Лейпцигу. Протягом 1882—1887 років — приват-доцент, у 1887—1894 роках — екстраординарний професор анатомії та гістології Лейпцизького університету. Помер 8 грудня 1900 року у замку Губертусбурзі у Вермсдорфі[3].
Наукова діяльність
ред.1889 року уперше ввів термін «нуклеїнова кислота». Тоді ж ним було розроблено перший зручний і загальний спосіб виділення нуклеїнових кислот, вільних від білкових домішок.
Багато займався дослідженнями структури протоплазми і створив дуалістичну теорію будови живої речовини. Застосувавши особливу фіксацію і забарвлення («методи Альтманна»), виявив зернистість у протоплазмі багатьох клітин (так звана «зернистість Альтманна») і визнав цю зернистість універсальною структурою протоплазми. Зернам протоплазми — біобластам (від грец. βίος — життя і грец. βλαστός — зародок) — приписував життєві властивості, всю ж решту маси протоплазми він розглядав як позбавлене життя середовище. Надалі було показано, що виявлені ним зерна є лише однією зі складових структурних частин живої протоплазми. Біобласти Альтманна тепер відомі як мітохондрії, а відкриті ним методи застосовують як специфічні для їх виявлення.
Праці
ред.- Studien über die Zelle. Leipzig: Veit, 1886. 58 p.;
- Zur Geschichte der Zelltheorien. Ein Vortrag. Leipzig: AMBR. Abel, 1889. 20 p.;
- Über Nucleinsäuren // Archiv für Anatomie und Physiologie. Physiologische Abteilung. Leipzig, 1889. Bd. 6. P. 568—739.;
- Die Elementar organismen und ihre Beziehungenzuden Zellen. Leipzig: Veit, 1894. 272 p.
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116010525 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Who Named It?
- ↑ а б Велика українська енциклопедія, 2019.
Література
ред.- Альтман, Рихард // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.);
- Альтман, Рихард // Биографический словарь деятелей естествознания и техники / А. А. Зворыкин. — Москва : Большая советская энциклопедия, 1958. — Т. 1. — С. 16. (рос.);
- Альтманн, Ріхард // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.