Вікіпедія

Рікарда Гух

німецька письменниця

Рікарда Октвія Гух (нім. Ricarda Octavia Huch; нар. 18 липня 1864 року в Брауншвайгу — пом. 17 листопада 1947 року в Шенберґ-ім-Таунусі, нині передмістя Кронберґа) — німецька історикиня і поетеса. Займалася історією революційних періодів. Свої книги вона публікувала під псевдонімом Ріхард Гюго. Літературна творчість Рікарди Гух надзвичайно різноманітна як тематично (поезія, романи, історичні есе), так і стилістично. Починала вона в поетичному ключі, а згодом почала писати переважно романи та історичні есеї.

Рікарда Гух
нім. Ricarda Octavia Huch
Ім'я при народженнінім. Ricarda Octavia Huch
ПсевдонімRichard Hugo[1] і Ռիչարդ Հյուգո
Народилася18 липня 1864(1864-07-18)[2][3][…]
Брауншвейг, Німецький союз[5]
Померла17 листопада 1947(1947-11-17)[5][3][…] (83 роки)
Schönbergd, Кронберґ-ім-Таунус, Верхній Таунус, Дармштадт (округ), Гессен, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
ПохованняФранкфуртський головний цвинтарd
Країна Німеччина
Діяльністьписьменниця, поетеса, бібліотекарка, історик, письменниця-романістка, драматург, філософ
Сфера роботипоезія
Alma materЦюрихський університет
Мова творівнімецька
Magnum opusThe Deruga Cased і Michael Bakunin und die Anarchied
ЧленствоБерлінська академія мистецтв
БатькоRichard Huchd
МатиEmilie Huchd
Брати, сестриLilly Huchd і Rudolf Huchd
У шлюбі зErmanno Ceconid і Richard Huchd
ДітиMarietta Ceconid
Нагороди
CMNS: Рікарда Гух у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

ред.

Дочка комерсантів. Кілька років працювала простою бібліотекаркою в Цюриху, де в 1892 році захистила докторську дисертацію з історії. Там вона познайомилася з Марі Баум, яка готувала докторську дисертацію з хімії, і з якою у неї зав'язалася довга дружба. Вона продовжила викладати в Бремені. Здобула популярність завдяки п'єсі «Евое» (Берлін, 1892) та своїм віршам, а в 1910-х роках присвятила себе, зокрема, італійській, німецькій та російській національним історіям. Дописувала до журналу «Ver sacrum». Її історичні романи були біографіями, забарвленими психологізмом, як, наприклад, романи про Михайла Бакуніна та Федеріко Конфалоньєрі. Її прозова творчість мала глибокий вплив на Голо Манна.

Після приходу Гітлера до влади вона повстала проти присяги на вірність, накладеної на академіків новим режимом, стверджуючи, що вона « принципово несхвально ставився до багатьох ініціатив нового режиму [3] . » На знак солідарності з Альфредом Дебліном, якого щойно виключив з Прусської академії образотворчих мистецтв її президент Макс фон Шиллінгс, вона стала першим академіком, який пішов у відставку навесні 1933 року, але нацистська влада не надала цій справі розголосу. У заяві про звільнення вона написала: «Те, що нинішня влада просуває як національні цінності, не є моїм уявленням про німецькість. Централізм, використання сили, жорстокі методи, стигматизація опозиції та самозвеличення є згубними»[6] .

Її праці з історії Рісорджименто та об'єднання Італії під проводом Гарібальді принесли їй стійку репутацію в Італії, навіть за часів фашизму. Прихильність італійської влади вберегла її від переслідувань нацистів, режим яких вона відкрито критикувала. Ба більше, поведінка нової німецької влади щодо неї залишалася неоднозначною: вона отримала вітальну телеграму від Геббельса та Гітлера на своє 80-річчя, але преса нічого про це не повідомляла.

Її монументальна «Історія Німеччини», опублікована між 1934 і 1947 роками, охоплює період від Середньовіччя до Відродження. Перший том, в якому вона приховано критикувала нацистський режим, був розгромлений критиками. Лише Райнгольд Шнайдер мав сміливість публічно похвалити її книгу і навіть пояснити її ідеї в розділі релігійної філософії тієї ж газети, які є нічим іншим, як критикою способу, в який нацисти проголошували німців «богообраним народом». Другий том був опублікований лише в 1937 році за найскладніших обставин, а третій том побачив світ тільки в 1949 році в Цюриху, через два роки після смерті авторки.

У 1946 році вона отримала ступінь почесного доктора Єнського університету.

Похована на головному кладовищі Франкфурта.

Твори

ред.

Навіть якщо перелік наведених тут творів здається довгим, він представляє лише найвідоміші твори. Міхаель Маєр (1998) перераховує 229 сторінок текстів авторства Рікарди Гух, що розподіляються між численними бібліотеками та архівами, окрім великого фонду в німецькому літературному архіві в Марбаху.

 
Сторінка рукопису "Спляча красуня"

Драми

ред.
  • Клятва завіту. Комедія з використанням історичних подій у Швейцарській Конфедерації з 1798 року. Цюріх 1890. [7] (опубліковано під ім'ям Richard Hugo)
  • Evöe! Dramatisches Spiel in fünf Aufzügen
  • Спляча красуня. Гра-казка. Leipzig 1902 (написано як фестиваль у Цюріху 1892 року).
  • Гра чотирьох цюріхських святих. Виконується на урочистому відкритті нового Tonhalle в Цюріху 22 жовтня 1895 року. Надруковано як рукопис у Цюріху 1895 року.

Вірші

ред.
  • Вірші. Дрезден 1891 рік. Збірка віршів, опублікована під псевдонімом Річард Гюго, була позитивно сприйнята критикою.
  • Gedichte
  • Neue Gedichte
  • Alte und neue Gedichte
  • Gesammelte Gedichte
  • Herbstfeuer. Gedichte - Bibliothek Insel 144/2

Оповідання

ред.
  • Die Hugenottin. Historische Novelle. Bernhard Hermann & C. E. Schulze, Bern / Basel 1932 (Erstausgabe: Schweizerische Rundschau 1892).  Nachdruck im Sammelband: Die Hugenottin. Erzählungen. Band 2. Boer Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-28-6. 
  • Der Mondreigen von Schlaraffis. Novelle. Contumax-Hofenberg, Berlin 2018, ISBN 978-3-7437-2661-1 (Erstausgabe: Leipzig 1896). 
  • Teufeleien. Novellen. Contumax-Hofenberg, Berlin 2018, ISBN 978-3-7437-2665-9 (Erstausgabe: Leipzig 1897). 
  • Haduvig im Kreuzgang. Novelle. Bertelsmann, Gütersloh 1960, DNB 452120411 (Erstausgabe: Leipzig 1897). 
  • Fra Celeste und andere Erzählungen. (Der arme Heinrich; Der Weltuntergang; Die Maiwiese). Hermann Haessel Verlag, Leipzig 1899.
  • Seifenblasen. Drei scherzhafte Erzählungen: Lebenslauf des heiligen Wonnebald Pück, Aus Bimbos Seelenwanderungen, Das Judengrab. Contumax-Hofenberg, Berlin 2017, ISBN 978-3-7437-2276-7 (Erstausgabe: Stuttgart 1905). 
  • Der Hahn von Quakenbrück und andere Novellen. (Der Sänger, Der neue Heilige). Contumax-Hofenberg, Berlin 2017, ISBN 978-3-7437-2268-2 (Erstausgabe: Berlin 1910). 
  • Der letzte Sommer. Eine Erzählung in Briefen. Suhrkamp, Berlin 2019, ISBN 978-3-518-24234-6 (Erstausgabe: Stuttgart 1910). 
  • Der wiederkehrende Christus. Eine groteske Erzählung. Insel-Verlag, Leipzig 1926, DNB 574041664. 
  • Weiße Nächte. Novelle. Contumax-Hofenberg, Berlin 2018, ISBN 978-3-7437-2666-6 (Erstausgabe: Atlantis, Zürich 1943). 
  • Der falsche Großvater. Erzählung. Insel-Verlag, Wiesbaden 1953, DNB 452120403 (Erstausgabe: 1947). 
 
Обкладинка роману Vita somnium breve, оформлена Генріхом Фоґелером

Романи

ред.
  • Erinnerungen von Ludolf Ursleu dem Jüngeren. Roman. Boer Verlag, Tegernsee 2021, ISBN 978-3-947618-44-6 (Erstausgabe: Berlin 1893). 
  • Aus der Triumphgasse. Lebensskizzen. Contumax-Hofenberg, Berlin 2018, ISBN 978-3-7437-2743-4 (Erstausgabe: Leipzig 1902). 
  • Michael Unger. Vita somnium breve. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-43-9 (Erstausgabe: Insel Verlag, Leipzig 1903). 
  • Von den Königen und der Krone. Roman. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-33-0 (Erstausgabe: Stuttgart 1904). 
  • Der Fall Deruga. Kriminalroman. Saga Egmont, Kopenhagen 2020, ISBN 978-87-26-51127-7 (Erstausgabe: Berlin 1917). 

Літературознавчі праці

ред.
  • Die Romantik.
    • Band 1: Blütezeit der Romantik. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-38-5 (Erstausgabe: Verlag H. Haessel, Leipzig 1899). 
    • Band 2: Ausbreitung und Verfall der Romantik. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-39-2 (Erstausgabe: Verlag H. Haessel, Leipzig 1902). 
  • Gottfried Keller. Contumax-Hofenberg, Berlin 2017, ISBN 978-3-7437-2274-3 (Erstausgabe: Schuster & Loeffler, Berlin / Leipzig 1904). 
  • Jeremias Gotthelfs Weltanschauung. Vortrag. Franke, Bern 1917, DNB 580973468. 

Історичні праці

ред.
  • Die Neutralität der Eidgenossenschaft, besonders der Orte Zürich und Bern während des spanischen Erbfolgekrieges. Dissertation. Hansebooks GmbH, Norderstedt 2017, ISBN 978-3-7436-0485-8 (Erstausgabe: Zürich 1892). 
  • Die Wick’sche Sammlung von Flugblättern und Zeitungsnachrichten aus dem 16. Jahrhundert in der Stadtbibliothek Zürich. Neujahrsblatt, hrsg. v. d. Stadtbibliothek in Zürich auf das Jahr 1895.
  • Die Geschichten von Garibaldi:
    • Band 1: Die Verteidigung Roms. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-30-9 (Erstausgabe: Stuttgart / Leipzig 1906). 
    • Band 2: Der Kampf um Rom. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-31-6 (Erstausgabe: Stuttgart / Leipzig 1907). 
  • Menschen und Schicksale aus dem Risorgimento. Geänderter Titel seit 1918. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-32-3 (Originaltitel: Das Risorgimento. Erstausgabe: Insel-Verlag, Leipzig 1908). 
  • Das Leben des Grafen Federigo Confalonieri. Henricus, Berlin 2018, ISBN 978-3-8478-2369-8 (Erstausgabe: Leipzig 1910). 
  • Der Dreißigjährige Krieg. Der große Krieg in Deutschland. Null Papier Verlag, Neuss 2021, ISBN 978-3-96281-855-5 (Erstausgabe: Leipzig 1912). 
  • Wallenstein. Eine Charakterstudie. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-42-2 (Erstausgabe: Leipzig 1915). 
  • Michael Bakunin und die Anarchie. Henricus, Berlin 2021, ISBN 978-3-8478-5062-5 (Erstausgabe: Leipzig 1923). 
  • Stein. Der Erwecker des Reichsgedankens. Boer-Verlag, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-41-5 (Erstausgabe: Wien / Leipzig 1925). [8]
  • Graf Mark und die Prinzessin von Nassau-Usingen. Eine tragische Biographie. Gesellschaft der Freunde der Deutschen Bücherei, Leipzig 1925, DNB 580243753. 
  • Im Alten Reich. Lebensbilder deutscher Städte:
    • Band 1: Der Norden. Boer Verlag, Tegernsee 2020, ISBN 978-3-96662-102-1 (Erstausgabe: Leipzig 1927). 
    • Band 2: Die Mitte des Reiches. Boer Verlag, Tegernsee 2020, ISBN 978-3-96662-103-8 (Erstausgabe: Leipzig 1927). 
    • Band 3: Der Süden. Boer-Verlag, Tegernsee 2020, ISBN 978-3-96662-104-5 (Erstausgabe: Leipzig 1927). 
  • Lebensbilder mecklenburgischer Städte. Mecklenburgische Gesellschaft, Leipzig 1930, DNB 580243672. 
  • 1848. Die Revolution des 19. Jahrhunderts in Deutschland. Boer, Grafrath 2018, ISBN 978-3-947618-40-8 (Erstausgabe: Zürich 1930).  Lizenzausgabe Kiepenheuer Verlag, Köln 1948 (Digitalisat).
  • Deutsche Geschichte
    • Römisches Reich Deutscher Nation. Band 1. Berlin 1934 (Digitalisat).
    • Das Zeitalter der Glaubensspaltung. Band 2. Zürich 1937 (Digitalisat).
    • Untergang des Römischen Reiches Deutscher Nation. Band 3. Zürich 1949.
  • Der lautlose Aufstand. Bericht über die Widerstandsbewegung des deutschen Volkes 1933–1945. Herausgegeben und eingeleitet von Günther Weisenborn nach dem Material von Ricarda Huch und Walter Hammer. Röderberg-Verlag, Frankfurt am Main 1981, ISBN 978-3-87682-022-4 (Erstausgabe: Rowohlt-Verlag, Hamburg 1953). 
  • In einem Gedenkbuch zu sammeln...: Bilder deutscher Widerstandskämpfer. Aus dem Nachlass herausgegeben von Wolfgang Matthias Schwiedrzik. 2. Auflage. Universitätsverlag, Leipzig 1998, ISBN 3-931922-80-4 (Erstausgabe: 1997). 

Філософські праці

ред.
  • Natur und Geist als die Wurzeln des Lebens und der Kunst. (neu herausgegeben als: Vom Wesen des Menschen. Natur und Geist). Kampmann & Schnabel, Prien am Chiemsee 1922, DNB 580973476 (Erstausgabe: Reinhardt, 1914). 
  • Luthers Glaube. Briefe an einen Freund. Contumax-Hofenberg, Berlin 2017, ISBN 978-3-7437-2278-1 (Erstausgabe: Leipzig 1916). [9]
  • Der Sinn der Heiligen Schrift. Insel-Verlag, Leipzig 1919, DNB 574041931. 
  • Entpersönlichung. Insel-Verlag, Leipzig 1921, DNB 575498005. 
  • Urphänomene. Atlantis-Verlag, Zürich / Freiburg im Breisgau 1966, DNB 457035765 (Erstausgabe: 1946). 

Автобіографічні твори та листи

ред.
  • Boris Hoge-Benteler (Hrsg.): Ricarda Huch an Eugen Diederichs, 2. September 1923. Friedrich-Schiller-Universität, Jena Juli 2014 (uni-jena.de). 
  • Frühling in der Schweiz. Jugenderinnerungen. Reclam, Stuttgart 1982, ISBN 978-3-15-007638-5 (Erstausgabe: Atlantis-Verlag, Zürich 1938). 
  • Mein Tagebuch. Spiegel-Verlag, Weimar 1946, DNB 751004197. 
  • Anne Gabrisch (Hrsg.): Du, mein Dämon, meine Schlange … Briefe an Richard Huch (1887–1897). Nach dem handschriftlichen Nachlass (= Veröffentlichungen der Deutschen Akademie für Sprache und Dichtung Darmstadt. Band 72). Wallstein-Verlag, Göttingen 1998, ISBN 978-3-89244-184-7.
  • Mein Herz, ein Löwe: Briefe und Schriften. Ausgewählt und eingeleitet von Katrin Lemke. Weimarer Verlagsgesellschaft, Weimar 2015, ISBN 978-3-7374-0218-7. 

Примітки

ред.
  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118554190 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б SNAC — 2010.
  5. ↑ а б Хух Рикарда // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. ↑ Louis L. Snyder Encyclopedia of the third Reich Wordsworth editions 1998 p.176 ISBN 1-85326-684-1
  7. ↑ Quellen der Werke: M. Baum: Leuchtende Spur – das Leben Ricarda Huchs. 4.
  8. ↑ Stein – der Erwecker des Reichsgedankens.
  9. ↑ wieder in Marlis Gerhardt (Hrsg.)


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рікарда_Гух&oldid=43011173