Рутвиця орликолиста

вид рослин

Рутви́ця орликоли́ста (також о́дзвінки[1] лат. Thalictrum aquilegifolium L.)

Рутвиця орликолиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Рутвиця (Thalictrum)
Вид:
Рутвиця орликолиста (T. aquilegiifolium)
Біноміальна назва
Thalictrum aquilegiifolium
L., 1753

Опис ред.

 
Квітка рутвиці
 
Thalictrum aquilegiifolium

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 50—100 см. Стебло розгалужене, голе. Листки чергові з довгими жолобчастими черешками, дво-, триперисті з округло-обернено-яйцюватими або обернено-яйцюватими, спереду із зарубчастими лопатевими листочками, 20—50 мм завдовжки. Квітки дрібні, зібрані у волосисті суцвіття. Оцвітина проста, чашечкоподібна, листочки оцвітини зеленуваті. Цвіте в травні.

Поширення ред.

Рослина поширена в європейській частині Росії, у Східній і Південній Європі, на Балканах, в Малій Азії. В Україні зустрічається у Карпатах, Поліссі та Лісостепу.

Росте в тінявих лісах, по чагарниках, часто на узліссях.

Медичне застосування ред.

Для лікування застосовується трава, яка містить алкалоїди, в тому числі тальмин і тальмидин, глюкозиди. Входить до складу мікстури Зренка. Рутвиця широко використовується у народній медицині при різних хворобах: нашкірних, проносах, жовтяниці, малярії, епілепсії, туберкульозі легенів, хворобливих менструаціях, нервових захворюваннях; як зовнішнє — при ревматизмі, запальних пухлинах, наривах, як ранозаживляюче. Уживається в гомеопатії.

Заготівля ред.

Заготовляють траву під час цвітіння, в травні — червні; зрізують ножами або серпами верхівки стебел завдовжки 30—35 см. Сушать на горищах під залізним дахом або під напиналами з доброю вентиляцією.

Посилання ред.

  • Рутвиця орликолиста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 389. — ISBN 5-88500-055-7.
  • Крупкина Л. И. Род 35. Василисник — Thalictrum L. // Флора Восточной Европы / Отв. ред. и ред. тома Н. Н. Цвелёв. — СПб. : Мир и семья; Издательство Санкт-Петербургской государственной химико-фармацевтической академии, 2001. — Т. X. — Редактор тома Н. Н. Цвелёв. — С. 186—195. — 700 прим. — ISBN 5-8085-0122-9. — УДК 582.683.2 (470.1/6)
  • Новиков В. С. Популярный атлас-определитель. Дикорастущие растения / В. С. Новиков, И. А. Губанов. — 5-е изд., стереотип. — М. : Дрофа, 2008. — С. 174, 178—179, 181. — (Популярный атлас-определитель) — 5000 прим. — ISBN 978-5-358-05146-1. — УДК 58(084.4)


  1. Словарь української мови Бориса Грінченка. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 4 березня 2021.