Рудольф Кох
Рудольф Кох (нім. Rudolf Koch; 20 листопада 1876, Нюрнберг — 9 квітня 1934, Оффенбах, Дармштадт, Гессен) — німецький шрифтовий дизайнер. Також займався вивченням писемності, каліграфії, типографії та ілюстрування.
| Рудольф Кох | |
|---|---|
| нім. Rudolf Koch | |
| Народився |
20 листопада 1876 Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Німецька імперія[3] |
| Помер |
9 квітня 1934[1][2] (57 років) Оффенбах-на-Майні, Дармштадт, Гессен, Німеччина[3] |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | шрифтовий дизайнер |
| Alma mater | Staatliche Zeichenakademie Hanaud |
| Знання мов | німецька[1][4] |
| Заклад | Klingspor Type Foundryd |
| Роки активності | 1891[5] — 1934[5] |
| Конфесія | лютеранство |
| Автограф |
 |
Широко відомий створеними для оффенбахської словолитні шрифтами Klingspor Type[en] , серед найбільш використовуваних з них — Neuland[en] і Kabel[en].
Життєпис ред.
Кох провів підліткові роки в Ганау, навчаючись і працюючи в майстерні з виготовлення металевих виробів і водночас відвідуючи художню школу. Згодом вступив до Академії витончених мистецтв у Нюрнберзі.
У 1897—1906 працював в Лейпцигу в різних компаніях, що займалися книготоргівлею, а також ілюстрував і створював книжкові обкладинки в стилі модерн, який був популярний в той час[6]. У 1906 Кох влаштувався на словолитний завод Rudhard Type в Оффенбаху, пізніше відомий як Klingspor Type. Серед інших відомих графічних дизайнерів, які працювали на цьому заводі, були Отто Екман і Петер Беренс[7].
Кох був глибоко духовною і побожною людиною, сповідував лютеранство, проводячи багато часу за роботою над релігійними публікаціями і рукописами, яких він написав близько сотні протягом життя. Вважав алфавіт найвищим досягненням людства[8].
У 1934 він передчасно помер від серцевого нападу у віці 59 років.
Кар'єра і вплив ред.
Кох захоплювався Вільямом Моррісом. Виступаючи на конференції в Лондоні, він засумнівався, що Морріс не є німцем за походженням: «Я відчуваю таку близькість до нього, що у мене завжди є відчуття, що він не може бути англійцем, він повинен бути німцем»[9].
Вчення Морріса «Рух мистецтв і ремесел» яскраво виражене в методах рукописного письма і техніці різьби по дереву Коха. Він високо цінував майстерність у друкарському дизайні і методах друку[10]. Проте його кар'єра проходила в період швидкого розвитку друкарської техніки, так в 1886 була винайдена лінотипна машина, в 1887 — монотипна система, а в 1907 — офсетний друк; всі ці новомодні технології суперечили ремісничому духу Коха.
Кох читав лекції в оффенбахській Школі мистецтв і ремесел. У 1918, після Першої світової війни, він відкрив майстерню, в якій навчав студентів типографської справи, каліграфії, деревообробки та інших ремесел[11]. Найбільш відомий своїм каліграфічним талантом [12], Кох опирався на традицію, створюючи оригінальне, просте вираження зі своїх матеріалів.
Багато шрифтів Коха, таких як Kochschrift і Willhelm Klingspor Gotisch, позначені відчутним впливом рукописів і готичних літер,[13] [14], стилю, який виник в Німеччині. Відомий також своєю націоналістичною ідеологією, він писав в Der Deutsche: «Ще хлопчиком я хотів стати справжнім німцем. Я ненавидів все, що було іноземним, і навіть коли я ріс, я відчував, що це ознака справжньої відданості»[15].
Кох просував німецький друкований алфавіт в нарисах і журналах, де він публікувався. Він також проводив виставки зі своєю художньою групою Offenbach Schreiber, яка пропагувала ручне письмо і каліграфію, виражаючи через них відродження традиційної писемності. Відданість Коха готичному письму, можливо, обмежила його визнання в англомовних країнах[16]. Його роботи також були частиною художнього конкурсу на Літніх Олімпійських іграх 1928[17].
Кох написав книгу, яка містить 493 символи старого світу, монограми і руни, що має назву «Книга знаків» (англ. The Book of Signs); перевидана в 1955 в серії «Доверський архів живопису».
Галерея ред.
-
Стародрукарські шрифти, розроблені Кохом -
Шрифт Fraktur, розроблений Кохом. -
Плакат для міжнародної виставки книжкового мистецтва. -
Робота Рудольфа Коха. -
Стельовий живопис у церкві Духерова -
Резиденція Коха в Оффенбаху.
.png)
Примітки ред.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116273356 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Masini, Lara-Vinca (1984). Art Nouveau. London, UK: Thames and Hudson. с. 172. ISBN 0-500-23395-0.
- ↑ Fabian, Nicholas. Rudolf Koch. Calligrapher, Type Designer, Punch Cutter, Teacher. Type Design, Typography & Graphic Images. Архів оригіналу за 10 грудня 2000. Процитовано 14 жовтня 2014.
- ↑ Purvis, Alston W. (2013). Type: A Visual History of Typefaces and Graphic Styles. Cologne, Germany: Taschen. с. 19. ISBN 978-3-8365-4480-1.
- ↑ Cinamon, Gerald (2000). Rudolf Koch. Letterer, Type Designer, Teacher (вид. 1st). London, UK: The British Library. с. 136. ISBN 0-7123-4659-7.
- ↑ Purvis, Alston W. (2003). Graphic Design 20th Century. Amsterdam, The Netherlands: BIS Publishers. с. 13. ISBN 9789063690519.
- ↑ Meggs, Philips B. (2006). Meggs' History of Graphic Design (вид. 4th). New York, USA: John Wiley & Sons. с. 173. ISBN 0-471-69902-0.
- ↑ Raizmann, David (2010). History of Modern Design (вид. 2nd). Laurence King Publishing Ltd. с. 208. ISBN 978-0131842663.
- ↑ Purvis, Alston W. (2013). Type. A Visual History of Typefaces and Graphic Styles vol.2. Cologne, Germany: TASCHEN. с. 19. ISBN 978-3-8365-4480-1.
- ↑ Meggs, Philip B. (2006). Meggs' History of Graphic Design (вид. 4th). John Wiley & Sons. с. 173. ISBN 0-470-16873-0.
- ↑ Cinamon, Gerald (2000). Rudolf Koch. Letterer. Type Designer, Teacher (вид. 1st). London, UK: The British Library. с. 125. ISBN 0-7123-4659-7.
- ↑ Cinamon, Gerald (2000). Rudolf Koch. Letterer, Type Designer, Teacher (вид. 1st). London, UK: The British Library. с. 30. ISBN 0-7123-4659-7.
- ↑ Rudolf Koch. Olympedia. Процитовано 26 липня 2020.