Рудольф Еріх Распе
Рудольф Еріх Распе (нім. Rudolf Erich Raspe) (березень 1736 — листопад 1794) — німецький бібліотекар, письменник та науковець, відомий переважно через свою книгу «Неймовірні пригоди барона Мюнхаузена».
| Рудольф Еріх Распе | ||||
|---|---|---|---|---|
| Rudolf Erich Raspe | ||||
 | ||||
| Народився |
березень 1736 Ганновер, Курфюршество Брауншвейг-Люнебург, Священна Римська імперія | |||
| Помер |
16 листопада 1794 Кілларні, Ірландське королівство | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Священна Римська імперія | |||
| Діяльність | куратор, геолог, хімік, мовознавець, перекладач, бібліотекар, письменник, професор університету | |||
| Alma mater | Геттінгенський університет і Лейпцизький університет | |||
| Заклад | Collegium Carolinumd | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Членство | Лондонське королівське товариство | |||
| Брати, сестри | Dorothea Frederike Wiedemannd | |||
|
| ||||
 Рудольф Еріх Распе у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Рудольф Еріх Распе народився в Ганновері. Вивчав філологію та природничі науки в університетах Лейпцига та Геттінгена, у 1762—1766 роках працював в університетських бібліотеках. 1766 року пише один із перших лицарських романів «Гермін та Гунільда». Пізніше переїхав до міста Кассель, де став викладачем у колегії Каролінум та охоронцем колекції монет і коштовностей ландграфа Гессе-Касселю. Через знання давньоанглійської поезії Распе здобув академічну славу, а в 1769 був обраний до Лондонського королівського товариства після публікації роботи про кістки та зуби слонів та інших тварин, знайдених у Північній Америці та інших арктичних регіонах світу. Також він писав статті з мінералогії, геології, літографії та на тему музичних інструментів. У 1771 році одружився.
У 1775 році Распе був вимушений тікати спочатку до Голландії, а потім до Англії — виявилось, що він продавав коштовності та дорогі медалі ландграфа, щоб розрахуватися з боргами.
У 1776 році опублікував книжку про німецькі вулкани.
Після виключення з Королівського товариства він влаштувався на роботу до Джона Сінклера як гірничий експерт у Корнуолі. У цей період Распе створює Розповідь барона Мюнхаузена про його дивовижні мандри (1785), опубліковану анонімно. Як джерело він використовував Історії полювання Мюнхаузена, що з'явилися в берлінському журналі. Деякі історії були складені власне Распе — в них відчувається вплив Мандрів Гуллівера Свіфта. Вважають, що Распе знав славнозвісного барона, коли жив у Геттінгені — принаймні він був знайомий з його родичем.
Помер у 1794 році від черевного тифу в Кілларні (Ірландія).
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудольф Еріх Распе |
- Kirjasto (англ.)
- Рудольф Еріх Распе. Неймовірні пригоди барона Мюнхаузена // Переказ з німецької Корнія Чуковського. Переклад з російської Григора Тютюнника.
Посилання ред.
- Распе, Рудольф Еріх // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 406. — ISBN 966-692-744-6.