Відкрити головне меню

НазваРедагувати

Село Решнят - така правдива назва від початку його існування (в метрикальних книгах вживається Ryszniaty, Resniate).

ІсторіяРедагувати

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[2].

Історія цього села тісно пов’язана з історією села Вільхівка. Свого часу ці два села належали до однієї парафії. Церква св.Пророка Іллі, яка стояла до 1840-х років (в цих роках вона згоріла), була спільною для жителів двох сіл. Там зараз є капличка Зіслання Св.Духа (фундатор п. М.О. Мердух). В 1841 році у Вільхівці було 55 будинків, в яких проживали селяни (agricola), а в Решнятому більше 60. З кожним роком село збільшувалося і в 1891 році було вже 100 будинків, а ще через десяток літ в селі налічувалося 120 хат. В 1887 р. в селі Решняте було відкрито Церкву і парохію "Собор Івана Христителя".

У 1939 році в селі проживало 630 мешканців (усі 630 — українці)[3]. Село належало до ґміни Перегіньско Долинського повіту Станіславського воєводства.

У січні 1940 р. була утворена Решнятівська сільська рада у складі Рожнятівського району. 19 листопада 1940 р. указом Президії Верховної Ради УРСР Решнятівська сільська рада передана з Рожнятівського району до Новичанського району, райцентр перенесено з села Новиця в селище Перегінське і район перейменовано на Перегінський. У 1959 р. у зв’язку з ліквідацією Перегінського району Решнятівська сільська була передана до складу Рожнятівського району.

СучасністьРедагувати

З 276 жителів села 260 є греко-католиками.

ПриміткиРедагувати

  1. Рожнятівська районна державна адміністрація[недоступне посилання з квітень 2019]
  2. Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176 – Львів, НТШ, 1895. – 412 с.
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.

ПосиланняРедагувати