Роуз Ренд

австрійська філософ

Роуз Ренд (англ. Rose Rand; 14 червня 1903 — 28 липня 1980) — австрійсько-американська логік і філософ. Належала до Віденського гуртка.

Роуз Ренд
Народження 14 червня 1903(1903-06-14)[1][2]
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть 28 липня 1980(1980-07-28)[1][2] (77 років)
Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США
Громадянство (підданство) Flag of the United States.svg США
Flag of Austria.svg Австрія
Національність євреї
Проживання
Знання мов
  • англійська, польська і німецька[1]
  • Діяльність
  • інженер, перекладачка
  • Викладала Чиказький університет і Університет Нотр-Дам
    Член Віденський гурток
    Науковий ступінь доктор філософії
    Alma mater Віденський університет

    Життя і роботаРедагувати

    Роза Ренд народилась у місті Лемберг (сьогодні, Львів, Україна). Після переїзду родини до Австрії вона навчалася у польській гімназії у Відні. У 1924 році вступила до Віденського університету, де її викладачами були — Генріх Гомперц[en], Моріц Шлік і Рудольф Карнап. У 1928 році Роуз отримала свій перший науковий ступінь. Після завершення навчання вона продовжувала підтримувати контакти з деякими колегами з Віденського гуртка, зокрема з Рудольфом Карнапом.[3]

    Будучи аспіранткою, Ренд регулярно брала участь у зустрічах Віденського гуртка, конспектуючи усі дискусії. 1930—1935 були найактивнішими роками її діяльності у Віденському гуртку.[3] З 1930 по 1937 рр. працювала та брала участь у наукових дослідженнях психіатрично- неврологічної клініки Віденського університету.[4] На життя вона заробляла навчаючи студентів та даючи уроки дорослим.

    У 1938 р. отримала ступінь доктора філософії за працю «Філософію Т. Котарбінського».

    Проживаючи у Відні перед Другою світовою війною Роза Ренд була безробітною та зазнала різного роду труднощів через своє єврейське походження. У 1939 році вона нарешті емігрувала до Лондона у статусі єврейки без громадянства.

    Спочатку в Англії вона працювала медсестрою. Згодом її прийняли як «видатного іноземця» на факультеті Моральних Наук Кембриджського Університету. У 1943 році вона втратила усі привілеї і була змушена працювати на металевій фабриці, а також проводила вечірні заняття з німецької мови та психології у Технічному Коледжі Лутона та Технічному Коледжі Тотенгейма.[5]Карл Поппер допоміг їй отримати невеликий дослідницький грант, завдяки якому вона могла відвідувати Оксфордський університет як «визнаний студент». Упродовж 1943—1950 рр. вона також працювала в практичній інженерії.

    У 1954 році Ренд переїхала до США. В період між 1955 та 1959 рр. вона викладала елементарну математику, античну філософію і логіку, а також була науковим співробітником Чиказького університету, Північно-Західного Університету Індіани в Гарі, а також Університету Нотр Дам.

    У 1959 році вона повернулася до Кембриджу, штат Массачусетс, а після цього у Принстон, Нью-Джерсі. Наступні роки вона жила завдяки грантам та стипендіям, які вона отримувала для роботи над перекладами. У період коли не було грантової підтримки, Ренд жила завдяки приватним кредитам та іншій фінансовій допомозі, фріланс перекладам та спорадичній тимчасовій роботі.[6]

    Рукописи Ренд придбав Університет Піттсбурга. Серед них є її дослідження, протоколи дискусій Віденського гуртка, а також понад 1600 листів до Отто Нойрата, Людвіга Вітгенштейна, Альфреда Тарського та ін.

    БібліографіяРедагувати

    • Rose Rand Papers [1](Rose Rand Papers, 1903—1981, ASP.1990.01, Archives of Scientific Philosophy, Special Collections Department, University of Pittsburgh.)
    • Stadler, Friedrich. Translators: C. Nielsen, J. Golb, S. Schmidt and T. Ernst. 2001. The Vienna Circle — Studies in the Origins, Development, and Influence of Logical Empiricism. Springer. ISBN 3-211-83243-2, ISBN 978-3-211-83243-1.
    • Hamacher-Hermes, Adelheid. 2003. 'Rose Rand: a Woman in Logic'. In Stadler, Friedrich, (ed.) The Vienna Circle and Logical Empiricism: Re-Evaluation and Future Perspectives. Springer. ISBN 0-306-48214-2
    • Iven, Mathias. 2004. Rand und Wittgenstein. Versuch einer Annäherung. Peter Lang. ISBN 978-3-631-52394-0

    ПриміткиРедагувати

    1. а б в Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. а б SNAC — 2010.
    3. а б Rand, Rose. Rose Rand's Papers. Special Collections Department, University of Pittsburgh. Процитовано September 19, 2013. 
    4. Хамачер-Гермес, Адельхайд. 2003.
    5. Rose Rand's Curriculum Vitae, 1 March 1949, cited in Adelheid Hamacher-Hermes. 2003.
    6. Special Collections Staff. Rose Rand Papers Finding Aid. Special Collections, University of Pittsburgh. Процитовано 16 May 2013.