Роман Ружинський (нар. 1575 — пом. 18 квітня 1610) — руський князь, полководець Речі Посполитої, син козацького гетьмана Кирила Ружинського, гетьман військ Лжедмитрія ІІ (з весни 1608).

Роман Ружинський
Народився 1575[1]
Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 4 квітня 1610(1610-04-04)
Joseph-Volokolamsk Monasteryd, Теряєво (Волоколамський район), Q4209242?, Клинський повітd, Російська імперія
Країна  Річ Посполита
Титул князь
Посада посол Сейму Речі Посполитої[d]
Військове звання ротмістр
Конфесія римо-католик
Рід Ружинські
Батько князь Кирило Ружинський
Мати Євдокія Куневська г. Пятиріг
У шлюбі з Софія Карабчіївська
Діти донька Свірська
Герб
Герб

Життєпис ред.

З 1600 року воював під проводом польного коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. В 1607 році брав участь у битві під Ґузовим (Польща), бився за короля Сигізмунда III Вазу з рокошанами Миколая Зебжидовського.

На початку 1608 року з невеликим загоном гусарів покинув військо короля і, позичивши[2] грошей у краківського воєводи М. Зебжидовського (бл. 60 тисяч злотих під заставу своїх земель), зібрав військо для походу проти Московського царства. Прибув до Орла (табір Лжедмитрія II), вчинив переворот, усунувши з посади головнокомандувача Миколая Меховецького, став гетьманом військ самозванця.

Як гетьман вів переговори з московським царем; отримав кілька визначальних перемог над військами московитів. Так, 10-11 травня під містечком Болхов, маючи всього 30000 солдатів, розгромив 170000-не московське військо князя Дмитра Шуйського[3][4]. 28 червня 1608 року розбив військо московського князя Василя Масальського на Ходинці, взяв в полон князя Масальського і захопив великий обоз[5].

Сприяв одруженню Лжедмитрія II з Мариною Мнішек[6]. Після розпаду Тушинського табору вирішив приєднатися до армії короля Сигізмунда III.

Помер у Московщині від хвороби, був похований у домініканському костелі святого Миколая у Києві (потім — Петропавлівська церква на Подолі), де був його надгробок.

Сім'я ред.

Вдова князя — славна «кресова невістка» Софія з Корабчевських[7] — стала 4-тою дружиною віленського каштеляна Єроніма (Яроша) Ходкевича[8].

Примітки ред.

  1. MAK
  2. зайнявши
  3. Болхов, Болховская битва
  4. КИЕВСКАЯ ЛЕТОПИСЬ (1241—1621)
  5. Татищев В. История Российская. Часть 4 // 34(рос.) [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  6. Татищев В. История Российская. Часть 4 // 35(рос.) [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  7. Войтович, с. 626 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.].
  8. Dobrowolska W. Chodkiewicz Hieronim (Jarosz) h. Gryf z Mieczem (†1617) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 360—361. (пол.)

Джерела ред.

Посилання ред.