Рокити (Україна)

село в Полтавській області, Україна

Рокити (у 1922-2016 рр.  — Жовтне́ве) — село в Україні, у Семенівській селищній громади Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 400 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рокитівська сільська рада.

село Рокити
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Громада Семенівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53020230340098828
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1896
Населення 400
Поштовий індекс 38240
Телефонний код +380 5341
Географічні дані
Географічні координати 49°41′11″ пн. ш. 33°00′08″ сх. д. / 49.68639° пн. ш. 33.00222° сх. д. / 49.68639; 33.00222Координати: 49°41′11″ пн. ш. 33°00′08″ сх. д. / 49.68639° пн. ш. 33.00222° сх. д. / 49.68639; 33.00222
Середня висота
над рівнем моря
93 м
Відстань до
обласного центру
120 км
Відстань до
центру громади/сільради
20 км
Найближча залізнична станція Веселий Поділ
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Карта
Рокити. Карта розташування: Україна
Рокити
Рокити
Рокити. Карта розташування: Полтавська область
Рокити
Рокити
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Рокити примикає до села Осокори, на відстані 2 км розташовані села Нова Петрівка та Калинівка.

Процес декомунізації ред.

Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[1].

19 травня 2016 р. Верховна Рада України підтримала зміну назви села Жовтневе на Рокити.

Історія ред.

Засноване, імовірно, в 18 ст. У 1781 - це слобода Рокитна Хорольського повіту, в якій було понад 50 хат. Крім, цього імовірно в цьому місці, в цей час існували хутори військових товаришів Кодинців. То ж до середини 19 ст. населений пункт також мав назву Кодинці. За переписом 1859 в с. Рокити було 79 дворів і 497 жителів. З 1922 село стало носити назву "Жовтневе".

Раніше в цьому селі були: асфальтний завод, вівчарник, ферма ВРХ, дитячий садок, родовище цегельної сировини, млин, колгоспна пасіка, комбікормовий мінізавод по виробництву гранул, птахоферма, конюшня, свиноферма, пункт сушки зернових культур, городина.

Сучасний стан ред.

В селі є будинок культури; загальноосвітня школа I–II ступенів. Але ще за часів СРСР було багато чого різного та в наш час залишилось лише все це, що вище перераховане та тракторна бригада, тому що в звільнення від СРСР при владі лишилися комуністи.

Примітки ред.

  1. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Список населенных мест Полтавской губернии, 1862. - с. 216.
  • Описи Київського намісництва 70-х-80-х рр. XVIII ст., 1989. - с. 136.
  • Полтавщина. Енциклопедичний довідник, 1992. - с. 271.