Роберт Джеймсон

британський науковець

Роберт Джеймсон (англ. Robert Jameson; липень 1774, Лейт, Шотландія — 19 квітня 1854, Единбург) — шотландський історик природи, мінералог.

Роберт Джеймсон
англ. Robert Jameson
Народився11 липня 1774(1774-07-11)[1][2][3]
Лейтd
Помер19 квітня 1854(1854-04-19)[1][2][3] (79 років)
Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство
Похованняцвинтар Уоррістонd
Країна Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
Діяльністьорнітолог, викладач університету, геолог
Галузьмінералогія і геолог
Alma materЕдинбурзький університет і Leith Academyd
ВчителіАвраам Готліб Вернер
Знання мованглійська[1]
ЗакладЕдинбурзький університет
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Прусська академія наук і Королівське товариство Единбурга
ПосадаRegius Professor of Natural Historyd
Нагороди

Життєпис

ред.

Джеймсон отримав освіту в Академії Лейта у своєму рідному місті. У Единбурзькому університеті він вивчав медицину, ботаніку, хімію та природничу історію, спочатку в якості медичного помічника британського медика Джона Чейна. У 1793 році під впливом історика природи Джона Волкера він перейшов до галузі мінералогії та геології. Як помічник Волкера, він був призначений керувати університетським музеєм. Він поповнив природничо-історичну колекцію свого університету знахідками з Гебридських, Оркнейських та Шетландських островів.

З 1800 по 1801 рік він провів рік у Фрайберзькій гірничій академії у Саксонії, де працював у геолога Авраама Ґотлоба Вернера. У 1803 році він змінив Вокера на посаді Регіонального професора природної історії в Единбурзькому університеті.

У 1799 році він був обраний дійсним членом Королівського товариства Единбурга.[4]. У 1820 році він був прийнятий членом-кореспондентом Прусської академії наук.

Досягнення

ред.

Джеймсон став першим помітним представником так званого нептунізму або вернізму в Шотландії і обіймав посаду президента Товариства природознавства Вернера (англ. Wernerian Natural History Society) з 1804 року до своєї смерті. У 1819 році він разом із шотландським фізиком, сером Девідом Брюстером (1781–1868) заснував «The Edinburgh Philosophical Journal» і став єдиним редактором у 1824 році. Його приватна колекція мінералів досі становить основну частину колекції Королівського шотландського музею.

Джеймсон також першим описав мінерал олівеніт і дав назву бурноніту, яка актуальна і сьогодні. Однак мінерал, який він описав як Азурит, пізніше виявився Лазулітом.[5]

Твори

ред.
  • Mineralogy of the Scottish Isles («Мінералогія Шотландських островів») (1800)
  • A System of Mineralogy (1804, 1808; 3 Auflagen) («Система мінералогії» (1804, 1808; 3 видання))
  • Elements of Geognosy («Елементи геогнозії» ) (1809)
  • Manual of Mineralogy («Посібник з мінералогії») (1821)

Відзнаки

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Find a Grave — 1996.
  4. (PDF-Datei) http://www.rse.org.uk/wp-content/uploads/2016/11/all_fellows.pdf. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  5. Azurite (of Jameson). www.mindat.org. Процитовано 25 березня 2022.
  6. Mindat - Jamesonite (englisch)
  7. Anthony K. Higgins: Exploration history and place names of northern East Greenland (= Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin 21, 2010), ISBN 978-87-7871-292-9 (englisch). S. 206 f. (PDF [Архівовано 2018-05-18 у Wayback Machine.]; 12,3 MB).

Посилання

ред.