Девід Брюстер
Сер Де́від Брю́стер (англ. Sir David Brewster; 11 грудня 1781 — 10 лютого 1868) — шотландський фізик, член Лондонського королівського товариства (1815)[8], президент Королівського товариства Единбурга (1864).
.svg){kind=small}
Біографічні відомості
ред.Народився в місті Джедбург 11 грудня 1781 року. Вивчав теологію в Единбурзькому університеті, прийняв сан священика і став одним із засновників Вільної шотландської церкви. Був фармацевтом, потім доктором права й адвокатом, але вже з 1801 року став займатися фізикою, якій потім — і переважно оптиці — присвятив своє життя. Згодом він був професором фізики і, нарешті, ректором Единбурзького університету.
Спеціалізувався на вивченні оптичних явищ, передусім спектральних і поляризаційних. Відкрив у 1815 році зв'язок між показником заломлення діелектрика і кутом падіння світла, за якого відбите від поверхні діелектрика світло є повністю поляризованим (Закон Брюстера). Вивчав поглинання світла, відкрив подвійне променезаломлення у середовищах зі штучною анізотропією, спостерігав при цьому колову поляризацію (1815), відкрив існування двовісних кристалів (1818). У 1817 році винайшов калейдоскоп, розробив метод отримання інтерференції від краю, удосконалив стереоскоп (1949).
Є автором біографії Ісаака Ньютона[9].
У 1830 році науковця було нагороджено Королівською медаллю Лондонського королівського товариства[10].
Сер Девід Брюстер помер 10 лютого 1868 року в рідних місцях і був похований в абатстві Мелроуз, поряд зі своєю першою дружиною та другим сином.
Вшанування пам'яті
ред.На честь Брюстера названо мінерал брюстерит — складний алюмосилікат кальцію, стронцію, барію.
Його ім'я носить невеликий місячний ударний кратер[en] на північній околиці Затоки Любові на поверхні Місяця[11].
На честь Девіда Брюстера названо астероїд головного поясу 5845 Девідбрюстер[12].
Вулиця в комплексі Kings Buildings[en] (наукові будівлі, пов'язані з Единбурзьким університетом) була названа в його пам'ять у 2015 році.
Публікації
ред.- Brewster's (1831) "On a new analysis of solar light, indicating three primary colours, forming coincident spectra of equal length, " [Архівовано 18 квітня 2020 у Wayback Machine.] Transactions of the Royal Society of Edinburgh, vol. 12, p. 123–136. — digital facsimile from the Linda Hall Library[en]
- Brewster's (1834) "On the colours of natural bodies, " [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Transactions of the Royal Society of Edinburgh, vol. 12, p. 538–545. — Linda Hall Library
- Brewster's (1835) A treatise on optics [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Linda Hall Library
- Letters on Natural magic Addressed to Sir Walter Scott From the Rare Book and Special Collection Division at the Library of Congress.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ Brewster; Sir; David (1781—1868); Knight Natural Philosopher [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Brewster D. The Life of Sir Isaac Newton. — New York : Harper & Brothers, 1840. — 323 с.
- ↑ Royal Medal [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.).
- ↑ Brewster (crater) [Архівовано 9 січня 2022 у Wayback Machine.] // Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
- ↑ IAU Minor Planet Center. minorplanetcenter.net. Процитовано 21 червня 2023.
Джерела
ред.- Брюстер, Дэвид // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Храмов Ю. А. Брюстер Дэвид // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М.: Наука, 1983. — С. 48. — 400 с.
Посилання
ред.- The Brewster Kaleidoscope Society [Архівовано 22 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Твори David Brewster у проєкті «Гутенберг»
- Твори та інформація про Девід Брюстер у Інтернет-архіві
|
Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |