Рито́н (дав.-гр. ρυτόν) — посудина у вигляді рога. Часто трапляються ритони з протомою у вигляді голови бика. На Сході та в іраномовних народів (наприклад, скіфів) ритон вважали священною посудиною й атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися зі світом небесним. Згідно з легендою, записаною Геродотом, символи царської влади у вигляді золотого орала, ярма, сокири і чаші впали колись з неба. Ці речі часто трапляються у похованнях скіфів.

Золотий ритон періоду правління Імперії Ахеменідів (Іран)

Ритони були поширені також серед стародавніх слов'ян. Вживали їх для ритуальних обрядів, пов'язаних із язичництвом. Ритони були також необхідними атрибутами весільних обрядів.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Кравченко С. Скіфське золото / «Наука и жизнь», № 9. — 1971. — С. 10-12
  • Рибаков Б. Декоративно-прикладне мистецтво Русі Х-ХІІІ ст. «Аврора», Ленінград, 1971.