Рисак Олександр Опанасович
Олександр Опанасович Рисак (11 травня 1939 — 29 жовтня 2003) — український літературознавець, поет. Доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки, завідувач лабораторії лесезнавства.
Рисак Олександр Опанасович | |
---|---|
Народився | 11 травня 1939 Вишнів, Ґміна Мірче, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща |
Помер | 29 жовтня 2003 (64 роки) |
Діяльність | поет |
Життєпис
ред.Народився в українському селі Вишневі на Холмщині. У віці 5 років депортований разом з батьками у Сталінську (нині Донецька) область. Звідси родина переїхала на Волинь.
Освіта
ред.В 1958 Закінчив шкільний відділ Сокальського педучилища, пізніше філологічний факультет Львівського університету ім. І. Франка та факультет журналістики Вищої партійної школи в Києві.
Кар'єра
ред.Вчителював у Млинівській семирічці Ратнівського, Заячицівській восьмирічці та Старозагорівській середній школах Локачинського районів. Був на комсомольській та партійній роботі.
З 1976 року до передчасної кончини (29 жовтня 2003 р.) працював у Луцькому педагогічному інституті та Волинському державному університеті ім. Лесі Українки. Завідував кафедрою, обирався деканом філологічного факультету і факультету україністики, обіймав посаду професора кафедри історії та теорії літератури, очолював науково-дослідну лабораторію мистецтвознавства. Доктор філологічних наук.
Наукова діяльність
ред.На основі особистих архівів створив лабораторію лесезнавства. О. Рисак є автором 200 наукових публікацій.
Для широкого загалу він відомий літературознавець, лесезнавець, критик. Основною темою його наукових досліджень є творчість Лесі Українки. Досліджував також творчість Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Олександра Олеся, Богдана Лепкого, Миколи Вороного, Володимира Винниченка, Данила Братковського, багатьох сучасних прозаїків і поетів.
Найвідоміші праці
ред.Монографії
- «Животворный источник духовного вдохновения: Поэзия Леси Українки в руських переводах» (Львів: Вища школа, 1981),
- «Лесин дивосвіт» (Львів: Світ, 1992),
- «Мелодії і барви слова: Проблеми синтезу мистецтв в українській літературі кінця XIX — початку ХХ ст.» (Луцьк: Надстир'я, 1996),
- «найперше музика у слові» (Луцьк: Вежа, 1999),
- «У вимірах самостійності і спокуси владою: три драматичні поеми Лесі Українки — „У пущі“, „Кассандра“, „Камінний господар“» (Луцьк: Вежа, 1999) та інші.
Опріч монографій, наукових, літературознавчих публікацій, вийшли друком:
- дві його збірки віршів — «Не сотвори собі кумира» (Луцьк: Надстир'я, 1996), «Сьома нота печалі» (Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003),
- книжечка для дітей «Рукавичка — хатка лісовим звіряткам» (Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2003).
Поетичним словом прагнув передати емоційний стан своєї душі, почуття любові до природи і жіночої вроди.
Громадська діяльність
ред.Професор О. О. Рисак часто звертався до теми Холмщини, пропагував творчі здобутки українських письменників і поетів — вихідців з холмсько-підляських земель. Був членом ради обласного товариства «Холмщина».
Відзнаки
ред.Його монографія «Лесин дивосвіт» у 1993 році удостоєна літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського. За видатний внесок у розвиток української освіти Олександрові Рисаку у 1996 році присвоєно звання Відмінника народної освіти України. Прийнятий до національної спілки письменників України в 1999 році.
Посилання
ред.- Холмщина — Рисак Олександр Опанасович[недоступне посилання з липня 2019]