Риманів

місто Польщі
(Перенаправлено з Риманув)

Рима́нів (пол. Rymanów) — місто у Низькому Бескиді, тепер у Кросненському повіті Підкарпатського воєводства Польщі. Центр однойменної гміни. Перші згадки як Ladisslaulia (1376), Reymanów (1768[5]). На південь від міста є курорт (мінеральні джерела хлористо-содово-йодові). Населення — 3 699 мешканців. (2011).

Риманів
Rymanów
Герб
Герб
Риманів
Риманів
Основні дані
49°34′ пн. ш. 21°53′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.883° сх. д. / 49.567; 21.883
Країна Польща Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Столиця для Ґміна Риманів (місько-сільська гміна)
Площа 12,39 км²
Населення 3 576 (01.01.2022)
· густота 290 (2008[1]) осіб/км²
Міста-побратими Пустомити[2], Нововолинськ (28 серпня 2005)[3][4]
Телефонний код (48) 13
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів RKR
GeoNames 759843
OSM 3015588 ·R (Ґміна Риманів)
SIMC 0953421
Поштові індекси 38-480
Міська влада
Вебсайт rymanow.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Риманів у Вікісховищі

Історія

ред.

Поселення Риманів (перше Романів) згадується в сяніцьких судових книгах 1443 року як місто. Власниця міста, сандомирська воєводина Катерина з Горайських, дочка Дмитра з Горая, дружина Добеслава з Олесниці[pl]) мала чимало процесів з перемиським латинським єпископом через межі володінь.

На 1 січня 1939-го в місті з 3960 жителів було 90 українців, 2210 поляків і 1650 євреїв[6]. Місто належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці в Риманові опинилися в меншості. Греко-католики належали до парафії Дошно Риманівського деканату.

Під час німецької окупації у Другій світовій війні у місті діяла українська вчительська семінарія та делегатура Українського допомогового комітету[7][8].

Пам'ятки

ред.

Демографія

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[10][11]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1791 377 1226 188
Жінки 1908 328 1135 445
Разом 3699 705 2361 633

Відомі люди

ред.

Народились

ред.

Працювали

ред.

Примітки

ред.
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. https://web.archive.org/web/20160610121727/http://pustomyty-miskarada.gov.ua/index.php/2011-02-20-20-24-01/2011-09-08-12-57-17
  3. https://nov-rada.gov.ua/pro-misto/mizhnarodne-spivrobitnytstvo/
  4. https://rzeszow.wyborcza.pl/rzeszow/7,34962,29544612,dzieci-i-mlodziez-z-rymanowa-sprzedawali-ciastka-kupili-cztery.html
  5. Szczęsny Morawski. Materyały do Konfederacyi Barskiej r. 1767—1768. 1851. s. 176.
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 111.
  7. Сирник М. Українське шкільництво Польщі в роки німецької окупації // Український журнал. — 2007. — № 10.
  8. Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
  9. в Словн. геогр. помилково Ян Кантій
  10. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  12. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму [Архівовано 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 147. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.

Література

ред.

Посилання

ред.