Ре мінор
тональність
Ре мінор (D minor, d-Moll) — мінорна тональність, тонікою якої є звук ре[1]. Гама ре мінор містить звуки:
Позначення | |
---|---|
Англійською | D minor |
Німецькою | d-Moll |
Пов'язані тональності | |
Паралельна | Фа мажор |
Домінанта | Ля мінор |
Субдомінанта | Соль мінор |
Приключові знаки | |
Дієзів | - |
Бемолів | 1 |
Гама | |
D, E, F, G, A, B♭, C |
ре - мі - фа - соль - ля - сі♭ - до
D - E - F - G - A - B♭ - C.
Паралельна тональність — фа мажор, однойменний мажор — ре мажор. Ре мінор має один бемоль біля ключа (сі-).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності
ред.- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- М. Березовський - концерт «Не отвержи мене во время старости»
- Л. Бетховен — Симфонія № 9
- С. В. Рахманінов — концерт для фортепіано з оркестром № 3
- С. С. Прокоф'єв — Симфонія № 2
- Д. Д. Шостакович — симфонії № 5, № 12
Джерела
ред.- ↑ Юцевич, Ю. Є. (2003). Музика: Словник-довідник. Тернопіль: Навчльна книга Богдан. с. - 75. ISBN 966-7924-10-6. OCLC 53005372.
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |