Ре мажор
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2015) |
Ре мажор (D Major, D-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є нота ре[1]. Гама ре-мажор містить звуки:
 | |
| Позначення | |
|---|---|
| Англійською | D Major |
| Німецькою | D-dur |
| Пов'язані тональності | |
| Паралельна | сі мінор |
| Однойменна | ре мінор |
| Домінанта | Ля мажор |
| Субдомінанта | Соль мажор |
| Приключові знаки | |
| Дієзів | 2 |
| Бемолів | - |
| Гама | |
| D, E, F♯, G, A, B, C♯ | |
ре — мі — фа♯ - соль — ля — сі — до♯
D - E - F♯ - G - A - B - C♯.
Паралельна тональність сі мінор, однойменний мінор — ре мінор. Ре мажор має два дієзи біля ключа (фа- і до-дієз).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності Редагувати
- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- В. А. Моцарт — Симфонія № 38 «Празька»
- Л. Бетховен — Симфонія № 2,
Концерт для фортепіано з оркестром № 2,
Missa Solemnis,
Соната для фортепіано № 15 - Й. Брамс — Симфонія № 2, Концерт для скрипки з оркестром
- П. І. Чайковський — Концерт для скрипки з оркестром,
симфонія № 3 - Сергій Прокоф'єв — Симфонія № 1 «Класична»
- Вальс квітів
- Mamma mia
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2007) |
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- ↑ Юцевич, Юрій (2003). Музика. Словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 221. ISBN 966-7924-10-6.