Міно́р (від лат. minor — менший, також moll від лат. mollis — м'який) — лад, в основі якого лежить мінорний тризвук (тобто тризвук з малою терцією в основі). Відповідно — характерною особливістю мінорного ладу є третій ступінь, що утворює з першим (тонікою) інтервал малої (мінорної) терції. Натуральний мінор будується таким чином: тон-півтон-тон-тон-півтон-тон-тон:

Крім того, існує також гармонічний мінор, що відрізняється від натурального високим сьомим ступенем:

послухати

Та мелодичний мінор, який у висхідному русі відрізняється високими шостим та сьомим ступенями, а в низхідному — ідентичний натуральному:

послухати послухати

Мінорний лад зазвичай суб'єктивно сприймається, як сумний, з темним забарвленням, на противагу мажору, що складає один з найважливіших естетичних контрастів в європейській музиці.

Мінорний лад (ідентичний еолійському) був поширений в народній музиці Європи з часів Стародавньої Греції, але був досліджений лише в 1547 році в труді Глареана «Dodekachordon».

Список мінорних тональностей ред.

Наступна таблиця представляє вичерпний список мінорних тональностей.

Тональність звуки Ключові знаки
ais moll (ля-дієз мінор) ais his cis dis eis fis gis ais 7♯
dis moll (ре-дієз мінор) dis eis fis gis ais h cis dis 6♯
gis moll (соль-дієз мінор) gis ais h cis dis e fis gis 5♯
cis moll (до-дієз мінор) cis dis e fis gis a h cis 4♯
fis moll (фа-дієз мінор) fis gis a h cis d e fis 3♯
h moll (сі мінор) h cis d e fis g a h 2♯
e moll (мі мінор) e fis g a h c d e 1♯
a moll (ля мінор) a h c d e f g a 0 (жодного)
d moll (ре мінор) d e f g a b c d 1♭
g moll (соль мінор) g a b c d es f g 2♭
c moll (до мінор) c d es f g as b c 3♭
f moll (фа мінор) f g as b c des es f 4♭
b moll (сі-бемоль мінор) b c des es f ges as b 5♭
es moll (мі-бемоль мінор) es f ges as b ces des es 6♭
as moll (ля-бемоль мінор) as b ces des es fes ges as 7♭

Див. також ред.