Республіканська Ліга

Республіканська Ліга (пол. Liga Republikańska) — польська права і антикомуністична політична організація, яка діяла в 1993—2001 роках.

Республіканська Ліга

Liga Republikańska
Країна Польща Польща
Голова партії Маріуш Камінський
Дата заснування 1993
Дата розпуску 2001
Ідеологія консерватизм, республіканізм, антикомунізм, вільний ринок, лібералізм

ІсторіяРедагувати

Ліга була зареєстрована як асоціація 8 грудня 1993 року. Її найбільша активність припадає на 1995-1997 рр. Головою організації був Маріуш Камінський.

Асоціація, згідно з її програмовою декларацією, виникла в рамках акції протесту правої частини молодшого покоління політично активних людей проти повернення до влади пост-комуністів у результаті парламентських виборів 19 вересня 1993 року. Її утворив гурт колишніх діячів підпільного Таємного правління Незалежної спілки студентів Варшавського університету з 80-х рр.

Головною вимогою об'єднання була радикальна декомунізація, яка би полягала у цілковитому усуненні з публічного життя посадовців апарату Польської робітничої партії, Польської об'єднаної робітничої партії і Польської соціалістичної спілки молоді, функціонерів і таємних співробітників МГБ, Служби безпеки і військових служб ПНР та членів комуністичних урядів Польської Народної Республіки. Ліга також висувала вимогу декомунізації права шляхом дерегулювання і зменшення бюрократії.

Найгучнішими діями Ліги були вуличні демонстрації (найбільша — в день складання присяги президентом Олександром Кваснєвським), пікети, до яких долучалася і шкільна молодь (наприклад, проти тодішнього міністра освіти Єжи В'ятра з СДЛС) або маніфестація в галереї Сейму проти звинуваченого Лігою у співпраці з російською розвідкою прем'єр-міністра Юзефа Олекси. Асоціація також організувала виставку фотографій «Прокляті солдати», присвячену післявоєнним польським партизанам. Серед заходів Ліги були, зокрема, демонстрації під будинком Войцеха Ярузельського 13 грудня кожного року, прибирання радянських і комуністичних символів із польських міст, протести проти політики Росії в Чечні[1] або дії, спрямовані на засудження суддів доби сталінізму[2].

Частина діячів опинилася пізніше у партії «Альянс правиці», а далі — у «Праві і Справедливості» (зокрема, Маріуш Камінський, Станіслав П'єнта, Пйотр Бабінец, Анна Сікора).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати