Ремус фон Войрш (нім. Martin Wilhelm Remus von Woyrsch; нар. 4 лютого 1847, Пільсніц — пом. 6 серпня 1920, Пільсніц) — німецький воєначальник прусської армії, генерал-фельдмаршал німецької імперської армії (1917). Учасник австро-прусської, французько-прусської та Першої світової війн.

Ремус фон Войрш
нім. Remus von Woyrsch
Народження4 лютого 1847(1847-02-04)
PRU Пільсніц, Сілезія
Смерть6 серпня 1920(1920-08-06) (73 роки)
Веймарська республіка Пільсніц, Провінція Нижня Сілезія
Країна Королівство Пруссія
Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Рід військпіхота
Роки служби18661911
19141920
Звання генерал-фельдмаршал
КомандуванняАрмійська група «Войрш»
Війни / битвиАвстро-прусська війна
Французько-прусська війна
Перша світова війна:
Східний фронт
* Горлицький прорив
* Барановицька операція
* Брусиловський прорив
Відносининебіж Удо фон Войрш
Нагороди
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден дома Гогенцоллернів
Орден дома Гогенцоллернів
Орден Церінгенського лева
Орден Церінгенського лева
Орден Альберта (Саксонія)
Орден Альберта (Саксонія)
Офіцер ордена Лепольда I
Офіцер ордена Лепольда I

Біографія

ред.

Мартін Вільгельм Ремус фон Войрш народився 4 лютого 1847 року в маєтку Пільсніц (Пільчице, тепер частина Вроцлавської дільниці міста Фабрична) поблизу Бреслау у прусській провінції Сілезія. Він походив із старочеської знаті, спочатку з Південної Чехії, а потім з близько 1500 року в Троппау (Опава) в Моравській Сілезії. 26 вересня 1873 року він одружився з Теклею фон Массов (1854—1943), донькою королівського прусського лісника Германа фон Массова, зі Східної Пруссії в Потсдамі.

Його небіж Удо фон Войрш (1895—1983) був СС-обергрупенфюрером СС, одним з військових керівників СС і поліції.

5 квітня 1866 року, після завершення середньої школи у Бреслау, Войрш поступив на військову службу до 1-го Потсдамського гвардійсько-гренадерського полку. Брав участь в австро-прусській війні, бився у битві під Кеніґгретцем у 1866 році. В ході цієї битви Ремус фон Войрш врятував важкопораненого лейтенанта князя Антона фон Гогенцоллерн-Зігмарінгена на полі битви. Коли він хотів перев'язати розтрощені коліна князя, обидва потрапили в полон до австрійців. Пізніше він воював у франко-прусській війні 1870–71 років. Під час боїв біля Санкт-Приват був поранений і отримав Залізний хрест другого ступеня. Після закінчення війни спочатку полковий, а з квітня 1876 до кінця квітня 1878 року ад'ютант 2-ї гвардійської піхотної бригади. Потім фон Войрша перевели до Великого генерального штабу. 18 жовтня 1879 року призначений у 1-й гвардійський піший полк, отримав звання ротмістра. Тут Войрш наставляв принца Вільгельма, який згодом став німецьким імператором, польовому служінню. У середині квітня 1882 року, не закінчивши Військової академії, був переведений до Генерального штабу.

30 травня 1896 року він отримав під своє командування полк гвардійських стрільців, а 1 вересня 1897 року — призначений командиром 4-ї гвардійської піхотної бригади. 18 листопада 1897 року підвищений у генерал-майори. 17 квітня 1901 року призначений командиром 12-ї дивізії, а через місяць отримав звання генерал-лейтенанта. З 29 травня 1903 року Войрш виконував обов'язки командира VI армійського корпусу. На цій посаді в листопаді 1907 року він був відзначений Почесним хрестом I ступеня ордена дому Гогенцоллернів. Після нагородження орденом Чорного Орла, за який він згодом також отримав ланцюг, 9 лютого 1911 року Войрш пішов на пенсію за вислугою років.

 
Родовий герб Ремуса фон Войрша

У серпні 1914 року генерал-лейтенант Ремус фон Войрш був викликаний з резерву і очолив Корпус Ландверу, який у швидкому порядку перекинули на Східний фронт для допомоги австро-угорській армії, яка воювала в південній Польщі. Корпус посилив ліве крило австро-угорської армії під командуванням генерала Віктора Данкля. Протягом трьох днів битви проти російської імперської армії Войрш своїм корпусом прикривав відступ австрійців. Петербурзька газета писала, що: «Тільки активність невеликих військ прусського ландверу в цій битві запобігла повному знищенню австрійської армії». Пізніше корпус передали до складу 9-ї армії Пауля фон Гінденбурга. У липні 1915 року Войрш брав участь у проривній битві під Сієнно біля Вонгровіца (Вонгрівця). У 1916 році він брав участь у відбитті російського Брусиловського наступу. У 1917 році пішов у відставку, отримавши звання генерал-фельдмаршала.

У 1920 році Войрш помер у своєму родинному маєтку у замку Пілсніц поблизу Бреслау.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
Виноски
Джерела

Література

ред.
  • Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 561—563.
  • Jürgen Hahn-Butry (Hrsg.): Preußisch-deutsche Feldmarschälle und Großadmirale. Safari, Berlin 1938.
  • Залесский К. А. Кто был кто в первой мировой войне. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003

Посилання

ред.


Командування військовими формуваннями (установами)
Німецької імперії
Попередник:
сформована
 
командувач
армійської групи «Войрш»

3 листопада 1914 — 15 грудня 1917
Наступник:
розформована