Вищий керівник СС і поліції

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Звання керівника СС та поліції (нім. SS und Polizeiführer) відзначало високопоставленого чиновника нацистської партії, який командував різними підрозділами СС і німецької поліції (Ordnungspolizei) до та під час Другої світової війни в Третьому Рейху та на окупованих територіях.

Організація

ред.

Для цього звання було встановлено три ступені підпорядкування:

  • Керівник СС і поліції (нім. SS- und Polizeiführer, SSPF)
  • Старший начальник СС і поліції (нім. Höherer SS- und Polizeiführer, HSSPF)
  • Верховний начальник СС і поліції (нім. Höchster SS- und Polizeiführer, HöSSPF)

Заснування

ред.

Указом від 13 листопада 1937 року, підписаним міністром внутрішніх справ Рейху Вільгельмом Фріком, було створено офіс Höherer SS- und Polizeiführer (Старшого начальника СС і поліції, HSSPF). Цим наказом дозволялося створення HSSPF у кожному з 13 німецьких Wehrkreise (військових округів) збройних сил у Німецькому Рейху, але лише у разі мобілізації. У той час HSSPF служив заступником Генріха Гіммлера, рейхсфюрера-СС і начальника німецької поліції, з метою координації та інтеграції всіх місцевих і регіональних формувань СС і поліції в оборонну організацію Рейху. Першими HSSPF були чиновники призначені у Верхньому краї, що межував з Австрією під час кризи аншлюсу в березні 1938 року та Чехословаччини влітку та восени того ж року[1].

Призначення на ці посади відбувалося з числа існуючих SS-Oberabschnitte Führer (керівників головних районів СС), майже в усіх випадках вони обіймали обидві посади одночасно. Oberabschnitte керували частинами СС у кожному з Wehrkreise (військових округів). Ціль вищого керівника СС і поліції полягала в тому, щоб бути прямим командним органом кожного підрозділу СС і поліції в цих географічних регіонах, підпорядковуючись тільки Гіммлеру а, через нього, Адольфу Гітлеру[2] .

Після аншлюсу також було створено два нових підрозділи та відповідний HSSPF. Аналогічним чином було створено два підрозділи після захоплення Польщі[3].

На всіх інших окупованих територіях не було створено військових округів, тому HSSPF існували як незалежні організації. Однак на цих територіях було створено кілька підпорядкованих їм командувань SS- und Polizeiführer (керівник СС і поліції, SSPF). Ці посади створювалися, з листопада 1939 року, щоб допомогти HSSPF в управлінні великими територіями під їх юрисдикцією[4] .

Восени 1943 року Гіммлер створив два пости Höchster SS- und Polizeiführer (Верховного керівника СС і поліції, HöSSPF) з юрисдикцією над дуже великими територіями; це були Італія (1943–1945) та Україна (1943–1944), кожна з яких мала як HSSPF, так і SSPF[5].

Операції

ред.

Лідери SS und Polizeiführer безпосередньо керували штабом, до складу якого входили представники майже кожного відділення СС і поліції. Зазвичай це були члени Ordnungspolizei (Orpo; звичайна поліція), SiPo (поліція безпеки), включаючи Gestapo (таємну поліцію), Totenkopfverbände (SS-TV; нацистські концтабори), SD (розвідувальна служба) та певні підрозділи Waffen-SS. (бойові частини). Більшість членів HSSPF зазвичай мали звання групенфюрера СС або вище і підпорядковувалися безпосередньо Гіммлеру з усіх питань, що стосувалися СС у зоні їх відповідальності. Члени SSPF мали звання оберфюрера СС або бригадефюрера СС і підпорядковувалися своєму HSSPF. Роль усіх керівників СС і поліції полягала в тому, щоб бути частиною механізму контролю СС у межах своєї юрисдикції, стежити за населенням і наглядати за діяльністю есесівців у кожному відповідному районі[6]. HSSPF міг обійти ланцюжок командування адміністративних офісів для SS, SD, SiPo, SS-TV та Orpo у своєму окрузі під «прикриттям надзвичайної ситуації», таким чином отримавши прямий оперативний контроль над цими групами[7].

Наказом Гіммлера було створено бази СС і поліції (SS- und Polizeistützpunkte) в окупованій Польщі та територіях Радянського Союзу. Вони мали бути «озброєними індустріальними сільськогосподарськими комплексами». Підрозділи також підтримували б порядок на території, де вони були створені. Проте повноі реалізації цей план не набув[8] . У 1944 і 1945 роках Гіммлер присвоїв багатьом HSSPF генеральські звання у Ваффен-СС. Вочевидь, це була спроба забезпечити їх потенційний захист, надавши їм статус комбатантів відповідно до правил ведення війни Гаазької конвенції[9].

Військові злочини та злочини проти людства

ред.
 
Розшифрована бездротова телеграма від «HSSPF Russland Mitte» (середня Росія) у 1942 році, яка повідомляла Гіммлеру про «ліквідацію» села в Білорусі (зі звіту NSA[10])
 
Інша розшифровка, 1941 рік, HSSPF Russland Sud (південь Росії), звіт Гіммлеру про «ліквідацію» євреїв (зі звіту NSA[11])

Лідери СС і поліції були ключовими фігурами у багатьох військових злочинах, скоєних членами СС. HSSPF служив командним генералом СС для будь-яких Einsatzgruppen (ескадронів смерті), що діяли в їхній області. Це призвело до наказів про вбивство десятків тисяч людей. Крім того, вони розпочали нещадні антипартизанські операції та скерували поліцейські підрозділи залучати примусову роботу для проектів, пов’язаних із війною[12].

Керівники СС і поліції були органом нагляду за єврейськими гетто в Польщі та безпосередньо координували депортацію до нацистських таборів смерті. Вони командували батальйонами поліції порядку та полками СД, які були призначені для охорони гетто. HSSPF регулярно надавав послуги охорони СС, поліцію та інший допоміжний персонал для транспортування до таборів смерті, а також вів переговори з установами та міністерствами Рейху щодо рухомого складу, постачання та провізії, розкладу руху залізниць та ряду інших вимог, необхідних для забезпечення ефективних облав і поїздів смерті. А в державах-сателітах HSSPF вела прямі переговори з маріонетковими або колабораціоністськими урядами про передачу їхніх євреїв для депортації на Схід. Відомство також брало безпосередню участь у будівництві та експлуатації таборів смерті[1]. Після закінчення війни багато лідерів СС і поліції, особливо ті, хто служив у Польщі та Радянському Союзі, покінчили життя самогубством, або були звинувачені у військових злочинах і злочинах проти людства[13].

Перелік лідерів СС і поліції

ред.

Окрім двох згаданих раніше HöSSPF, існувало приблизно тридцять вісім командувань HSSPF, дев’ятнадцять у Рейху та ще дев’ятнадцять на окупованих землях. Більшість із них мали кілька різних командирів протягом усього терміну служби. Подібним чином на окупованих територіях існувало близько сорока дев’яти командувань SSPF, підпорядкованих керівникам HSSPF, також з кількома командирами. Деякі з цих територій були перейменовані, об’єднані або ліквідовані протягом свого існування, тому, що німецький військовий контроль над східними територіями послаблювався на пізніх етапах війни. Інформація в таблиці нижче надає повну інформацію про командування СС і поліції та їхніх керівників.

Таблиця верховного командування СС і поліції (HöSSPF).[5]
Підрозділ СС Територія Штаб-квартира Верховний командувач
(HöSSPF)
Термін
Italien Італія Рим;
Верона;
Больцано
Карл Вольф вересень 1943 – травень 1945
Ukraine Україна Київ Ганс-Адольф Прюцманн жовтень 1943 – вересень 1944
Таблиця вищого командування СС і поліції (HSSPF) у Німецькому Рейху
(Військові округи)[14]
Підрозділ СС Військовий округ Територія Штаб-квартира Вищий командувач Термін
Nordost I Східна Пруссія Кенігсберг Вільгельм Редіс
Якоб Шпорренберг
Ганс-Адольф Прюцманн
червень 1938 – червень 1940
червень 1940 – травень 1941
травень 1941 – травень 1945
Ostsee
(Nord до квітня 1940 )
II Померанія
Мекленбург
Щецин Еміль Мацув серпень 1938 – травень 1945
Spree
(Ost до листопада 1939 )
III Берлін
Бранденбург
Берлін Август Гайссмаєр вересень 1939 – травень 1945
Elbe IV Саксонія
Галле-Мерзебург
Дрезден Теодор Беркельманн
Удо фон Войрш
Людольф фон Альвенслебен
червень 1938 – квітень 1940
квітень 1940 – лютий 1944
лютий 1944 – травень 1945
Südwest V Вюртемберг
Баден
Ельзас
Штутгарт Курт Каул
Отто Гофманн
вересень 1939 – квітень 1943
квітень 1943 – травень 1945
West VI Вестфалія
Північний Рейн
Дюссельдорф Фріц Вайцель
Теодор Беркельманн
Фрідріх Єкельн
Карл Гутенбергер
червень 1938 – квітень 1940
квітень 1940 – липень 1940
липень 1940 – червень 1941
липень 1941 – травень 1945
Süd VII Верхня Баварія
Швабія
Мюнхен Фрідріх Карл фон Еберштайн
Вільгельм Коппе
березень 1938 – квітень 1945
квітень 1945 – травень 1945
Südost VIII Сілезія Вроцлав Ернст-Генріх Шмаузер
Ріхард Гільдебрандт
травень 1941 – лютий 1945
лютий 1945 – травень 1945
Fulda-Werra IX Гессен
Гессен-Нассау
Тюрингія
Бад-Арользен Йозіас Георг Вільгельм Адольф жовтень 1938 – травень 1945
Nordsee
(Nordwest до квітня 1940)
X Шлезвіг-Гольштейн
Північний Ганновер
Гамбург
Ольденбург
Бремен
Гамбург Ганс-Адольф Прюцманн
Рудольф Квернер
Георг-Геннінг фон Бассевіц-Бер
червень 1938 – травень 1941
травень 1941 – січень 1943
лютий 1943 – травень 1945
Mitte XI Ангальт
Брауншвейг
Південний Ганновер
Магдебург
Ганновер Фрідріх Єкельн
Гюнтер Панке
Вільгельм Фукс
Герман Гефле
Рудольф Квернер
червень 1938 – липень 1940
липень 1940 – липень 1943
липень 1943 – вересень 1943
вересень 1943 – жовтень 1944
жовтень 1944 – травень 1945
Rhein
(Об’єднаний з Westmark у травні 1943 року, та створено Rhein-Westmark)
XII Південний Рейн
Пфальц
Саар (до липня 1940)
Люксембург (з липня 1940)
Вісбаден Ріхард Гільдебрандт
Якоб Шпорренберг
Ервін Резенер
Теодор Беркельманн
квітень 1939 – жовтень 1939
жовтень 1939 – липень 1940
липень 1940– листопад 1941
грудень 1941 – травень 1943
Westmark
(Lothringen-Saarpfalz до лютого 1941 року)
(Об’єднаний з Rhein у травні 1943 року, та утворено Rhein-Westmark)
XII Саар
Лотарингія
Мец;
Саарбрюкен
Теодор Беркельманн липень 1940 – травень 1943
Rhein-Westmark XII Південний Рейн
Пфальц
Люксембург
Саар
Лотарингія
Вісбаден Теодор Беркельманн
Юрґен Штроп
травень 1943 – листопад 1943
листопад 1943 – травень 1945
Main XIII Франконія
Нижня Баварія
Верхній Пфальц
Нюрнберг
Фрідріх Карл фон Еберштайн
Бенно Мартін
березень 1938 – грудень 1942
грудень 1942 – травень 1945
Donau XVII Нижня Австрія
Верхня Австрія
Відень Ернст Кальтенбруннер
Рудольф Квернер
Вальтер Шимана
вересень 1938 – січень 1943
січень 1943 – жовтень 1944
жовтень 1944 – травень 1945
Alpenland XVIII Каринтія
Зальцбург
Штирія
Тіроль
Форарльберг
Зальцбург Альфред Роденбюхер
Густав Адольф Шеель
Ервін Резенер
квітень 1939 – квітень 1941
квітень 1941 – листопад 1941
листопад 1941 – травень 1945
Weichsel XX Рейхсгау Данциг-Західна Пруссія Гданськ Ріхард Гільдебрандт
Фріц Кацман
вересень 1939 – квітень 1943
квітень 1943 – травень 1945
Warthe XXI Країна Варти Познань Вільгельм Коппе
Теодор Беркельманн
Гайнц Райнефарт
Віллі Шмельхер
жовтень 1939 – листопад 1943
листопад 1943 – грудень 1943
січень 1944 – грудень 1944
грудень 1944 – травень 1945
Таблиця вищого командування СС і поліції (HSSPF) на окупованих територіях[notes 1]
(За датою заснування)[15]
Підрозділ СС Територія Штаб-квартира HSSPF Термін
Böhmen und Mähren Протекторат Богемії та Моравії Прага Карл Герман Франк
Ріхард Гільдебрандт
квітень 1939 – квітень 1945
квітень 1945 – травень 1945
Ost Генеральна губернія Краків Теодор Айке
Фрідріх-Вільгельм Крюгер
Вільгельм Коппе
вересень 1939
жовтень 1939 – листопад 1943
листопад 1943 – травень 1945
Nord Норвегія Осло Фріц Вайцель
Вільгельм Редіс
квітень 1940 – червень 1940
червень 1940 – травень 1945
Nordwest Нідерланди Гаага Ганс Раутер червень 1940 – травень 1945
Ostland und Russland-Nord Райхскомісаріат Остланд Рига Ганс-Адольф Прюцманн
Фрідріх Єкельн
Герман Берендс
червень 1941 – жовтень 1941
листопад 1941 – січень 1945
лютий 1945 – травень 1945
Russland-Mitte (До квітня 1943)
Russland-Mitte und Weissruthenia
Білорусь Могильов;
Мінськ
Еріх фон дем Бах
Курт фон Готберг
червень 1941 – червень 1944
липень 1944 – серпень 1944
Russland-Süd
(З жовтня 1943 р. підпорядкований HöSSPF Ukraine)
Райхскомісаріат Україна Київ Фрідріх Єкельн
Ганс-Адольф Прюцманн
червень 1941 – жовтень 1941
листопад 1941 – березень 1944
Serbien, Montenegro und Sandschak Сербія
Чорногорія
Белград Август Мейшнер
Герман Берендс
січень 1942 – квітень 1944
квітень 1944 – жовтень 1944
Frankreich Окупована Франція Париж Карл Оберг травень 1942 – листопад 1944
Kroatien Хорватія Загреб Костянтин Каммерхофер березень 1943 – січень 1945
Operationszone Adriatisches Küstenland (Підпорядковується HöSSPF Italien) Оперативна зона Адріатичного узбережжя Трієст Оділо Глобочник вересень 1943 – травень 1945
Griechenland Греція Афіни Юрґен Штроп
Вальтер Шимана
Герман Франц
вересень 1943 – жовтень 1943
жовтень 1943 – вересень 1944
вересень 1944 – листопад 1944
Schwarzes Meer
(З жовтня 1943 р. підпорядкований HöSSPF Ukraine)
Чорноморське узбережжя Миколаїв Людольф фон Альвенслебен
Ріхард Гільдебрандт
жовтень 1943 – грудень 1943
грудень 1943 – вересень 1944
Dänemark Данія Копенгаген Гюнтер Панке жовтень 1943 – травень 1945
Ungarn Угорське королівство (1920—1946) Будапешт Отто Вінкельманн березень 1944 – лютий 1945
Belgien-Nordfrankreich Рейхскомісаріат Бельгія та Північна Франція Брюссель Ріхард Юнгклаус
Фрідріх Єкельн
серпень 1944 – вересень 1944
вересень 1944 – січень 1945
Albanien Албанія Тирана Йозеф Фіцтум серпень 1944 – грудень 1944
Slowakei Перша словацька республіка Братислава Готтлоб Бергер
Герман Гефле
серпень 1944 – вересень 1944
вересень 1944 – травень 1945
Siebenbürgen Трансильванія - Ріхард Гільдебрандт
Артур Флепс
серпень 1944 – вересень 1944
вересень 1944
Таблиця команд СС і керівників поліції (SSPF).[16]
Підрозділ СС оперативний позивний HSSPF або HöSSPF* Керівник СС і поліції Термін
Aserbeidschan** Russland-Süd Костянтин Каммерхофер листопад 1942 – квітень 1943
Awdejewka** Russland-Süd
Ukraine*
Карл-Гейнц Бюргер жовтень 1942 – грудень 1943
Bergvölker-Ordshonikidse** Russland-Süd Вільгельм Гюнтер травень 1942 – серпень 1942
Bialystok Russland-Mitte (To April 1943)
Russland-Mitte und Weissruthenia
Вернер Фромм
Отто Гельвіг
Гайнц Рох
січень 1942 – січень 1943
травень 1943 – липень 1944
липень 1944 – жовтень 1944
Bozen Italien* Карл Бруннер вересень 1943 – травень 1945
Charkow Russland-Süd Віллі Тенсфельд
Ганс Гальтерман
Гюнтер Мерк
серпень 1941 – травень 1943
травень 1943 – вересень 1943
вересень 1943 – жовтень 1943
Dnjepropetrowsk-Krivoi-Rog Russland-Süd
Ukraine*
Георг-Геннінг фон Бассевіц-Бер
Герман Гарм
Вальдемар Ваппенханс
Карл Шефер
листопад 1941 – серпень 1942
серпень 1942 – жовтень 1942
жовтень 1942 – жовтень 1943
жовтень 1943 – листопад 1943
Estland Ostland und Russland-Nord Хінріх Мьоллер
Вальтер Шредер
серпень 1941 – квітень 1944
квітень 1944 – жовтень 1944
Friaul
(Перейменовано на Adriatische-West, квітень 1945)
Operationszone Adriatisches Küstenland Людольф Якоб фон Альвенслебен жовтень 1944 – травень 1945
Görz Operationszone Adriatisches Küstenland Карл Таус травень 1944 – травень 1945
Istrien Operationszone Adriatisches Küstenland Йоганн-Еразм Фрайгер фон Мальсен-Понікау жовтень 1944 – травень 1945
Kattowitz Südost Крістоф Дім жовтень 1944 – Мтравень 1945
Kaukasien-Kuban** Russland-Süd Костянтин Каммерхофер
Тір Теобальд
серпень 1942 – листопад 1942
листопад 1942 – травень 1943
Kertsch-Tamanhalbinsel** Russland-Süd Тір Теобальд травень 1943 – липень 1943
Kiew Russland-Süd
Ukraine*
Ганс Хальтерман
Пауль Генніке
жовтень 1941 – травень 1943
травень 1943 – грудень 1943
Krakau Ost (Генеральна губернія) Карл Зех
Ганс Шведлер
Юліан Шернер
Тір Теобальд
листопад 1939 – жовтень 1940
жовтень 1940 – серпень 1941
серпень 1941 – березень 1944
березень 1944 – січень 1945
Lemberg Ost (Генеральна губернія) Фріц Кацман
Тір Теобальд
Крістоф Дім
August 1941 – April 1943
July 1943 – February 1944
February 1944 – September 1944
Lettland Ostland und Russland-Nord Вальтер Шредер August 1941 – October 1944
Litauen Ostland und Russland-Nord Луціан Висоцький
Герман Гарм
Курт Гінце
серпень 1941 – липень 1943
липень 1943 – квітень 1944
квітень 1944 – вересень 1944
Lublin Ost (Генеральна губернія) Оділо Глобочник
Якоб Шпорренберг
листопад 1939 – серпень 1943
серпень 1943 – листопад 1944
Metz Rhein-Westmark Антон Дункерн жовтень 1944 – листопад 1944
Mittelitalien-Verona Italien* Карл-Хайнц Бюргер грудень 1943 – травень 1945
Mitte-Norwegen Nord Ріхард Казерер листопад 1944 – травень 1945
Mogilew Russland-Mitte (до квітня 1943)
Russland-Mitte und Weissruthenia
Георг-Геннінг фон Бассевіц-Бер
Франц Кучера
Ганс Гальтерманн
серпень 1942 – квітень 1943
квітень 1943 – вересень 1943
вересень 1943 – липень 1944
Montenegro Serbien, Montenegro und Sandschak Ріхард Фідлер жовтень 1943 – жовтень 1944
Nikolajew Russland-Süd
Ukraine*
Фріц Тітман
Вальдемар Ваппенганс
Пауль Циммерман
Людольф фон Альвенслебен
жовтень 1941 – вересень 1942
вересень 1942 – квітень 1943
квітень 1943 – жовтень 1943
жовтень 1943 – лютий 1944
Nord-Kaukasien** Russland-Süd Карл-Гайнц Бюргер серпень 1942 – жовтень 1942
Nord-Norwegen Nord Гайнц Рох листопад 1944 – травень 1945
Ober-Elsaß Südwest Фрідріх Зур грудень 1944 – травень 1945
Oberitalien-Mitte Italien* Ернст-Альбрехт Гільдебрандт квітень 1944 – жовтень 1944
Oberitalien-West Italien* Віллі Тенсфельд січень 1944 – травень 1945
Pripet Russland-Mitte und Weissruthenia Ернст Гартман грудень 1943 – вересень 1944
Quarnero Operationszone Adriatisches Küstenland Вільгельм Трауб жовтень 1944 – травень 1945
Radom Ost (Генеральна губернія) Фріц Кацман
Карл Оберг
Герберт Бьотчер
листопад 1939 – серпень 1941
серпень 1941 – травень 1942
травень 1942 – січень 1945
Rostow-Awdejewka Russland-Süd Ріхард Вендлер
Геррет Корземанн
Пауль Генніке
січень 1942 – травень 1942
травень 1942 – жовтень 1942
жовтень 1942 – травень 1943
Rowno
(Перейменовано на Wolhynien-Luzk, вересень 1942)
Russland-Süd
Ukraine*
Геррет Корземанн
Вальдемар Ваппенганс
Вільгельм Гюнтер
Ернст Гартман
серпень 1941 – січень 1942
січень 1942 – серпень 1942
вересень 1942 – червень 1944
червень 1944 – вересень 1944
Salzburg Alpenland Ервін Шульц квітень 1945 – травень 1945
Sandschak Serbien, Montenegro und Sandschak Карл фон Кремплер
Ріхард Казерер
вересень 1943 – червень 1944
червень 1944 – листопад 1944
Saratow Russland-Mitte Вальтер Шимана вересень 1941 – листопад 1941
Shitomir Russland-Süd
Ukraine*
Отто Хельвіг
Віллі Шмельхер
Ернст Гартман
Крістоф Дім
жовтень 1941 – травень 1943
травень 1943 – вересень 1943
жовтень 1943 – січень 1944
січень 1944 – лютий 1944
Stalino-Donezgebiet Russland-Süd Ганс Дьорінг
Віллі Тенсфельд
листопад 1941 – травень 1943
травень 1943 – вересень 1943
Stanislav-Rostow
(Renamed Rostow-Awdejewka, January 1942)
Russland-Süd Ріхард Вендлер серпень 1941 – січень 1942
Süd-Norwegen Nord Якоб Шпорренберг листопад 1944 – травень 1945
Taurien-Krim-Simferopol Russland-Süd
Ukraine*
Людольф фон Альвенслебен
Гайнц Рох
Ріхард Гільдебрандт
листопад 1941 – жовтень 1943
жовтень 1943 – грудень 1943
грудень 1943 – вересень 1944
Triest Operationszone Adriatisches Küstenland Георг Міхальсен жовтень 1944 – травень 1945
Tschernigow Russland-Süd Людольф фон Альвенслебен
Віллі Шмельхер
Ернст Гартман
жовтень 1941 – листопад 1941
листопад 1941 – липень 1943
липень 1943 – жовтень 1943
Warsaw Ost (Генеральна губернія) Пол Модер
Арпад Віганд
Юрґен Штроп
Франц Кучера
Пауль Отто Гейбель
листопад 1939 – липень 1941
серпень 1941 – квітень 1943
квітень 1943 – вересень 1943
вересень 1943 – лютий 1944
березень 1944 – лютий 1945
Weissruthenien
(Також відомий як Мінськ)
Ostland und Russland-Nord
(До квітня 1943)
Russland-Mitte und Weissruthenia
Якоб Шпорренберг
Карл Ценнер
Карл Шефер
Курт фон Готберг
Еріх Ерлінгер
липень 1941 – серпень 1941
серпень 1941 – травень 1942
травень 1942 – липень 1942
липень 1942 – вересень 1943
вересень 1943 – квітень 1944
Wolhynien-Brest-Litovsk
(Об’єднано з Rowno, 1 січня 1942)
Russland-Süd Вальдемар Ваппенханс вересень 1941 – грудень 1941

**SSPF спочатку планувалося призначити як HSSPF Kaukasien.

Примітки

ред.
  1. а б On the Historiography of the SS in Museum of Tolerance Retrieved 14 February 2022.
  2. Yerger, 1997, с. 22.
  3. Yerger, 1997, с. 36—37, 39—40.
  4. Yerger, 1997, с. 22, 52.
  5. а б Yerger, 1997, с. 23—25.
  6. Koehl, 2004, с. 144, 148, 169, 176—177.
  7. McNab, 2009, с. 165.
  8. Ingrao, Charles W.; Szabo, Franz A. J. (2008). The Germans and the East. Purdue University Press, p. 288. [1]
  9. Nuremberg Trial Proceedings Volume 20 day 195. Avalon Project, Yale Law School. Процитовано 3 січня 2009.
  10. Robert J. Hanyok, CENTER FOR CRYPTOLOGIC HISTORY NATIONAL SECURITY AGENCY (2005). Eavesdropping on Hell: Historical Guide to Western Communications Intelligence and the Holocaust, 1939-1945 (PDF) (вид. Second). National Security Agency, United States Government. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2017. Процитовано 20 березня 2011. UNITED STATES CRYPTOLOGIC HISTORY, Series IV, Volume 9 The message is on page 52 "Decrypt of Police message [National Archives and Records Administration] (NARA), RG 457, HCC, Box 1386)"
  11. Hanyok, NSA, eavesdropping.pdf [Архівовано 2017-11-08 у Wayback Machine.], Page 61, "German Police Decrypts, ZIP/G.P.D.353/14.9.41. Decrypt No.1 is from the Senior Commander of the SS and Police in Southern Russia to Heinrich Himmler, the Chiefs of the Order and Secret Police and the Himmler’s staff. (Source: [National Archives and Records Administration] (NARA), RG 457, Box 1386)"
  12. McNab, 2009, с. 166.
  13. Yerger, 1997, с. 23.
  14. Yerger, 1997, с. 25—40.
  15. Yerger, 1997, с. 39, 43—51.
  16. Yerger, 1997, с. 52—81.

Коментар

ред.
  1. Ще одне командування HSSPF, яке буде відоме як Kaukasien, було заплановано на Кавказі в 1942 році під командуванням Геррета Корземанна, але так і не було створено. Шість командувань SSPF, які мали б йому підпорядковуватися, були приписані до HSSPF Russland-Süd. (Yerger, 1997, p.44)

Джерела

ред.
  • Koehl, Robert (2004). The SS: A History 1919–45. Stroud: Tempus. ISBN 978-0-75242-559-7.
  • McNab, Chris (2009). The SS: 1923–1945. London: Amber Books. ISBN 978-1-90662-649-5.
  • Yerger, Mark C. (1997). Allgemeine-SS: The Commands, Units and Leaders of the General SS. Schiffer Publishing Ltd. ISBN 0-7643-0145-4.

Посилання

ред.
  • Birn, Ruth Bettina (1986). Die Hoheren SS- und Polizeiführer: Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste Verlag. ISBN 978-3-77000-710-3.
  • Höhne, Heinz (2001). The Order of the Death's Head: The Story of Hitler's SS. Penguin. ISBN 978-0-14139-012-3.