Рекшин

село в Україні, в Бережанському районі Тернопільської області.

Ре́кшин — село Бережанського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на північному заході району. Центр сільради, якій підпорядковано села Двірці, Писарівка, Поточани та Стриганці; хутір Ліс (3-4 сім'ї)

село Рекшин
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада/громада Рекшинська сільська рада
Код КОАТУУ 6120487001
Облікова картка Рекшин 
Основні дані
Засноване 1421
Населення 356 (2014)
Територія 0.670 км²
Густота населення 698.51 осіб/км²
Поштовий індекс 47511
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°33′58″ пн. ш. 24°50′57″ сх. д. / 49.56611° пн. ш. 24.84917° сх. д. / 49.56611; 24.84917Координати: 49°33′58″ пн. ш. 24°50′57″ сх. д. / 49.56611° пн. ш. 24.84917° сх. д. / 49.56611; 24.84917
Середня висота
над рівнем моря
293 м
Водойми Золота Липа
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Бережани
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 47511, с. Рекшин
Сільський голова Заяць Богдан Михайлович[1]
Карта
Рекшин. Карта розташування: Україна
Рекшин
Рекшин
Рекшин. Карта розташування: Тернопільська область
Рекшин
Рекшин

Населення — 400 осіб (2007). Дворів — 135[2].

ГеографіяРедагувати

КліматРедагувати

Для села характерний помірно континентальний клімат. Рекшин розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Рекшина
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −1,4 0,0 4,9 12,9 19,0 22,2 23,4 22,9 18,5 12,7 5,5 0,6 11
Середня температура, °C −4,3 −2,8 1,4 8,1 13,7 16,9 18,1 17,5 13,5 8,3 2,7 −1,8 7
Середній мінімум, °C −7,1 −5,5 −2,1 3,4 8,4 11,6 12,9 12,1 8,5 3,9 −0,1 −4,2 3
Норма опадів, мм 33 32 34 49 76 89 94 71 56 39 38 41 652
Джерело: climate-data.org

ІсторіяРедагувати

Перша писемна згадка — 1421 року.

У податковому реєстрі 1515 року в селі 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[3].

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 50%[4].

Діяли «Просвіта», «Луг» та інші українські товариства, кооператива.

Пам'яткиРедагувати

  • Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1998, мурована),
  • Капличка (1992).
  • Насипано символічну могилу УСС,
  • встановлено пам'ятні знаки жертвам сталінських репресій і Т. Шевченку (всі — 1990).

Соціальна сфераРедагувати

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ТОВ «Вільна Україна», торговельний заклад.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
  2. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітень 2019]
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  4. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183. (пол.)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати