Рейн Салурі
Рейн Са́лурі (ест. Rein Saluri; 22 вересня 1939, муніципалітет Салла, Естонія — 13 жовтня 2023) — естонський письменник і перекладач.
| Рейн Салурі | |
|---|---|
| Народився |
22 вересня 1939[2][1] Tammikud, Ракке, Ляене-Вірумаа, Естонія |
| Помер | 13 жовтня 2023[1] (84 роки) |
| Країна |
 Естонія[3] |
| Діяльність | письменник, перекладач, драматург |
| Галузь | творче та професійне письмоd[4], Естонська література[4], дитяча література[4] і перекладацтво[d][4] |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Знання мов | естонська і російська |
| У шлюбі з | Piret Salurid |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0759195 |
Життєпис ред.
У 1946-1951 роках перебував на засланні в Тобольську. У 1964 році закінчив Тартуський державний університет за фахом біолог.
Працював у редакції журналів Horisont, Noorus і Looming, у Естонському драмтеатрі.
Член Спілки письменників Естонії починаючи від 1974 року.
Рейн Салурі був членом КПРС у 1962-1989 роках.
Творчість ред.
Рейн Салурі дебютував у пресі (шкільний альманах і газета Postimees) у 1958 році. Писав психологічні оповідання і п'єси та дитячі оповідання про тварин.
Бібліографія ред.
- П'єси
- "Külalised" (1974)
- "Minek" (1989)
- Збірки оповідань
- "Mälu" (1972)
- "Kõnelused" (1976)
- "Rebane räästa all" (1979)
- "Üks, kaks ja korraga" (1983)
- "Puusõda (1985)
- "Vaikne elu" (1988)
Українською оповідання Рейна Салурі «Збирач» було опубліковано в перекладі О. С. Завгороднього в антології «Естонське радянське оповідання» (К.: «Дніпро», 1982, с. 140-144).
Відзнаки і нагороди ред.
- 1973 - Премія Фрідеберта Тугласа ("Mälu")
- 1977 - Щорічна літературна премія Юхана Смуула ("Poiste sõidud")
- 1981 — Премія Фрідеберта Тугласа ("Lõimetishoole")
- 1982 — щорічна літературна премія Юхана Смуула ("Kala metsas", "Uksed lahti, uksed kinni")
- 1988 – Заслужений письменник Естонської РСР
- 1988 — Премія Фрідеберта Тугласа («5.3.53»)
- 1989 — Щорічна літературна премія Юхана Смуулі ("Minek")
- 2001 — Орден Білої Зірки V ступеня
Особисте життя ред.
Рейн Салурі був одружений на Пірет Салурі. Мають двох дочок.
Список літератури ред.
- ↑ а б в https://kultuur.err.ee/1609131527/suri-kirjanik-ja-tolkija-rein-saluri
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #16035156q // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
Література ред.
- Irina Belobrovtseva, "Rein Saluri looming tõlkija ja kriitiku pilgu läbi" – Keel ja Kirjandus 1984, nr 6, lk 321–326
- Arno Oja, "Kaks müüti Rein Salurist" (50. sünnipäevaks) – Looming 1989, nr 9, lk 1276–81
- Eesti kirjanduse ajalugu, V köide, 2. raamat, Eesti Raamat, Tallinn 1991, lk 588–596 (autor Pärt Lias) ja bibliograafia lk 607–608
- Teet Kallas, "Saladuslik Saluri: XX sajand" (70. sünnipäevaks) – Looming 2009, nr 9, lk 1251–59