Реджинальд Гілл
| Ця стаття в процесі редагування користувачем Шкурба Андрій Вікторович певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Шкурба Андрій Вікторович (внесок, журнали) о 14:32 UTC (5441 хвилину тому). |
Реджинальд Гілл (англ. Reginald Charles Hill) — британський письменник детективного жанру, лауреат кількох престижних літературних премій. Став членом Детективного клубу у 1978 році.
| Реджинальд Гілл | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Reginald Hill[1] | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Reginald Charles Hill[1] | |||
| Псевдонім | Patrick Ruell[2], Dick Morland[2] і Charles Underhill[2] | |||
| Народився |
3 квітня 1936[3][1][4] West Hartlepoold, Гартлпул[1] | |||
| Помер |
12 січня 2012[3][1][4] (75 років) Камбрія, Північно-Західна Англія, Англія, Велика Британія ·рак головного мозку[d] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія[1] | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк-романіст | |||
| Alma mater | Коледж святої Катериниd і Школа Трійціd | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | з 1970 | |||
| Жанр | детектив | |||
| Magnum opus | A Clubbable Womand[5], An Advancement of Learningd, Ruling Passiond[5], An April Shroudd[5], A Pinch of Snuffd[5], A Killing Kindnessd[5], Bones and Silenced[5], Recalled to Lifed[5], Pictures of Perfectiond[5], Good Morning, Midnightd[5], Who Guards a Prince?d, Traitor's Bloodd, Death’s Jest-Bookd[5], One Small Stepd, A Cure for All Diseased[5], The Death of Dalziel (UK)d[5] і Midnight Fugued[5] | |||
| Членство | Королівське літературне товариство | |||
| Батько | Reg Hilld | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Його батько, Рег (Реджинальд), був професійним футболістом, грав певний час за Карлайл Юнайтед. Мати була прихильницею письменників Золотого віку кримінального роману, і він відкрив для себе цей жанр, коли приносив їй книги з бібліотеки. У початковій школі «я завжди писав», — згадував він.
Гілл склав іспит і зміг відвідувати школу Трійці (Trinity School, Carlisle[en]), де чудово оволодів англійською. Після військової служби (1955—1957 роки) і вивчення англійської мови в коледжі Св. Катерини в Оксфорді (1957—1960 роки) він багато років працював учителем, ставши старшим викладачем Педагогічного коледжу Донкастера. У 1980 році пішов з оплачуваної роботи, щоб повністю присвятити себе письменництву.
Гілл найбільш відомий своїми серіями романів, в яких розповідається про йоркширських детективів Ендрю Делзіела, Пітера Паско та Едгара Вілда, а також серією про приватного детектива Джо Сіксміта, темношкірого колишнього машиніста, який жив у вигаданому місті Лутон. Він написав 24 романи-бестселери про Делзіела та Паско, які лягли в основу 12 успішних телесеріалів BBC. Також написав понад 30 інших романів. Вони спочатку опубліковані під псевдонімами Патрік Рюел, Дік Морланд і Чарльз Андергілл, зрештою з'явилися під його власним іменем. Гілл також писав оповідання та казки про привидів.
У романах Гілла використовуються різні структурні прийоми, такі як подання частин історії в нехронологічному порядку або чергування з розділами з роману, ймовірно написаного дружиною Пітера Рюела, Еллі Паско (уроджена Сопер). Він також часто вибирав одного письменника чи один твір мистецтва, щоб використовувати його як центральний організуючий елемент певного роману, наприклад, один роман був пастишем із творів Джейн Остін або інший з елементами класичного грецького міфу. Дія повісті «Один маленький крок» розгортається в майбутньому, а йдеться про комісара поліції Єврофедеральної федерації Паско та пенсіонера Делзіела, які розслідують перше вбивство на Місяці. Він використовував у літературній діяльності псевдоніми Дік Морланд, Патрік Руелл і Чарлз Андергілл.
У 1995 році він отримав нагороду «Діамантовий Кинджал Картьє» за життєві заслуги у написанні кримінальних творів.
Гілл помер у своєму будинку в Рейвенглассі, Камбрія, 12 січня 2012 року від пухлини головного мозку.
Гілл був одружений 51 рік з Патрицією Руель, яка пережила його. Дітей в них не було.
Творчість ред.
Гілл називав себе кримінальним романістом, але його творчість нічим не завдячувала традиціям цього жанру. Його підхід був усвідомленим, його сюжети лабіринтовими, його характеристики гостро викарбуваними, а його діалоги щедро приправлені гумором. Його романи рясніють проникливим сприйняттям і химерною дотепністю. Саме ця примхлива риса в поєднанні з непохитним ставленням Гілла до темної сторони злочинності виділила його як самобутнього письменника.
«Але до цього поєднання забавного й тривожного, — зазначив письменник і рецензент кримінальної літератури Daily Telegraph Генрі Кітінг, — він додає один із головних дарів автора детективів — сплетіння геніального й достовірного сюжету.»
У своєму першому романі «Клубна жінка» (1970) Гілл представив своїх двох йоркширських детективів, заступника Ендрю Делзіла та сержанта Пітера Паско. Багато критиків бачили в них відгомін Фальстафа (John Falstaff[en]) і Гела, а сам Гілл характеризував їх як тонку варіацію традиційного партнерства Холмса і Ватсона. Але, як зазначив Генрі Кітінг, вони не є ні Холмсом, ні Ватсоном. Натомість двоє чоловіків вчаться один у одного в постійному зіткненні темпераментів. «Вони поважають один одного, — зауважив колега Гілла, автор детективного жанру Мартін Едвардс, — але мають непримиренні погляди».
Гілл знову показав їх у наступному романі «Поступ у навчанні» (1971), який спирався на його власний досвід викладача коледжу.Саме в цьому другому романі Гілл почав розвивати довгострокові стосунки між двома його героями, з Делзілем, повним, агресивним, тим, хто не згладжує гострі кути, який контрастував з Паско, струнким за статурою, соціологом і ліберальним мислителем.
З четвертим членом детективського складу, сержантом-геєм Вілдом, Гілл пройшов тонку межу між сучасними ліберальними цінностями та земною дотепністю Делзіла, який приймає молодшого офіцера, незважаючи на шквал грубих жартів.
Його повість «Один маленький крок» (1990) — присвячена «вам, шановні читачі, без яких творчість було б марним, і вам, ще дорогі покупці, без яких їсти було б нічого» — дія розгортається у майбутньому, де Делзіл і Паско розслідують перше вбивство на Місяці.
Твори ред.
Серія Делзіла і Паско ред.
- A Clubbable Woman (Клубна жінка) (1970)
- An Advancement of Learning (Прогрес у навчанні) (1971)
- Ruling Passion (Правляча пристрасть) (1973)
- An April Shroud (Квітнева плащаниця) (1973)
- A Pinch of Snuff (Щіпка нюхального тютюну) (1978)
- A Killing Kindness (Вбивча доброта) (1980)
- Deadheads (Мертві голови) (1982)
- Exit Lines (Лінії виходу) (1984)
- Child's Play (Дитяча гра) (1987)
- Under World (Під світом) (1988)
- Bones and Silence (Кістки і тиша) (1990) (отримав премію Срібний кинджал)
- Recalled to Life (Відкликаний до життя) (1992)
- Asking for the Moon (Запитуючи Місяць) (1995) (збірка оповідань)
- Pictures of Perfection (Картини досконалості) (1994)
- The Wood Beyond (Ліс за межами) (1996)
- On Beulah Height (На висоті Беула) (1998) (отримав премію Баррі)
- Arms and the Women (Зброя і жінки) (2000)
- Dialogues of the Dead (Діалоги мертвих) (2001)
- Death's Jest-Book (Книга жартів смерті) (2002)
- Good Morning, Midnight (Доброго ранку, опівночі) (2004)
- The Death of Dalziel (Смерть Делзіла) (2007)
- A Cure for All Diseases (Ліки від усіх хвороб) (2008)
- Midnight Fugue (Опівнічна фуга) (2009)
Серія Джо Сіксміта ред.
- Blood Sympathy (Кривава симпатія) (2016)
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б в Library of Congress Library of Congress Name Authority File
- ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ а б Babelio — 2007.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Deutsche Nationalbibliothek Record #128673729 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела ред.
- Reginald Hill The Telegraph 13 January 2012 [1] (англ.)
Посилання ред.
- Reginald Hill 1936—2012 [2] (англ.)