Відкрити головне меню

Валер'я́н Дми́трович Реву́цький (1 червня 1910, Київ — 23 грудня 2010, Ванкувер, Канада) — український театрознавець, педагог і театральний критик. Іноземний дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2001), заслужений діяч мистецтв України (2002), лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Котляревського (1995).

Ревуцький Валер'ян Дмитрович
Revutskyy Valerian.jpg
Народився 14 червня 1910(1910-06-14)
Київ, Російська імперія
Помер 23 грудня 2010(2010-12-23) (100 років)
Ванкувер, Метро-Ванкувер[d], Британська Колумбія, Канада
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність театральний критик
Alma mater Російський університет театрального мистецтва і Торонтський університет
Сфера інтересів слов'янознавство
Заклад Університет Британської Колумбії
Член НАН України
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у США, Української вільної академії наук у США і в Канаді, член Канадської асоціації славістів. Член Об'єднання українських письменників «Слово».

БіографіяРедагувати

Син музикознавця Дмитра Ревуцького, племінник композитора Левка Ревуцького, хресник літературознавця Сергія Маслова.

Закінчив Московський театральний інститут (1941). У 1942—1943 мистецький керівник театру-студії «Ґроно» у Києві, 1941—1942 викладач історії українського театру в Києві (Музично-драматична консерваторія), 1943 — 1944 у Львові (Театральна Студія при Інституті Народної Творчості).

З 1944 перебуває за межами України: спочатку в Італії, потім у Великій Британії.

З 1950 постійно проживає в Канаді.

1956 — закінчив магістратуру Торонтського університету.

Від 1960 до 1976 професор славістики в Університеті Британської Колумбії (Ванкувер).

1976—1979 професор славістики в Університеті м. Вікторія (Канада).

ПраціРедагувати

Розвідки і статті з історії театру і драми в українських, російських та англійських журналах. Автор праць «П'ять великих українських авторів» (1955), «В орбіті світового театру» (1995), «Віра Левицька: життя і сцена» (1998), «По обрію життя: спогади» (1998), «Заграва: кілька слів про театр» (2000), «П'єси М. Куліша», «Коротка історія українського театру», літературознавчої студії «The Prophetic Madman: The People's Malakhij» (1956) та ін.

Твори:

ДжерелаРедагувати

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Василь Верига Професор Валеріян Ревуцький[недоступне посилання з квітень 2019]
  • Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
  • Василенко Р. Книга про великих (Валеріян Ревуцький «Нескорені березільці») // Життя в гримі та без (шляхами діаспори): Мемуари, поезії, публіцистика. — К.:Рада, 1999. — С. 325—328.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Шевчук Валерій. Кілька думок та рефлексій після прочитання спогадів Валеріяна Ревуцького // Ревуцький Валеріян. По обрію життя: Спогади. — К.: Час. — 1998. — С. 5–14.
  • Михайлин І. Л. Портрет, складений за листами / Ігор Михайлин // Ревуцький Валеріян. По обрію життя: Спогади. — К.: Час. — 1998. — С. 323—327.

ПосиланняРедагувати