Відкрити головне меню

Валер'я́н Дми́трович Реву́цький (1 червня 1910, Київ — 23 грудня 2010, Ванкувер, Канада) — український театрознавець, педагог і театральний критик. Іноземний дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2001), заслужений діяч мистецтв України (2002), лауреат літературно-мистецької премії ім. І. Котляревського (1995).

Ревуцький Валер'ян Дмитрович
Revutskyy Valerian.jpg
Народився 14 червня 1910(1910-06-14)
Київ, Російська імперія
Помер 23 грудня 2010(2010-12-23) (100 років)
Ванкувер, Метро-Ванкувер[d], Британська Колумбія, Канада
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність театральний критик
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Сфера інтересів слов'янознавство
Член НАН України
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у США, Української вільної академії наук у США і в Канаді, член Канадської асоціації славістів. Член Об'єднання українських письменників «Слово».

Зміст

БіографіяРедагувати

Син музикознавця Дмитра Ревуцького, племінник композитора Левка Ревуцького, хресник літературознавця Сергія Маслова.

Закінчив Московський театральний інститут (1941). У 1942—1943 мистецький керівник театру-студії «Ґроно» у Києві, 1941—1942 викладач історії українського театру в Києві (Музично-драматична консерваторія), 1943 — 1944 у Львові (Театральна Студія при Інституті Народної Творчості).

З 1944 перебуває за межами України: спочатку в Італії, потім у Великій Британії.

З 1950 постійно проживає в Канаді.

1956 — закінчив магістратуру Торонтського університету.

Від 1960 до 1976 професор славістики в Університеті Британської Колумбії (Ванкувер).

1976—1979 професор славістики в Університеті м. Вікторія (Канада).

ПраціРедагувати

Розвідки і статті з історії театру і драми в українських, російських та англійських журналах. Автор праць «П'ять великих українських авторів» (1955), «В орбіті світового театру» (1995), «Віра Левицька: життя і сцена» (1998), «По обрію життя: спогади» (1998), «Заграва: кілька слів про театр» (2000), «П'єси М. Куліша», «Коротка історія українського театру», літературознавчої студії «The Prophetic Madman: The People's Malakhij» (1956) та ін.

Твори:

ДжерелаРедагувати

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Василь Верига Професор Валеріян Ревуцький[недоступне посилання з квітень 2019]
  • Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
  • Василенко Р. Книга про великих (Валеріян Ревуцький «Нескорені березільці») // Життя в гримі та без (шляхами діаспори): Мемуари, поезії, публіцистика. — К.:Рада, 1999. — С. 325—328.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Шевчук Валерій. Кілька думок та рефлексій після прочитання спогадів Валеріяна Ревуцького // Ревуцький Валеріян. По обрію життя: Спогади. — К.: Час. — 1998. — С. 5–14.
  • Михайлин І. Л. Портрет, складений за листами / Ігор Михайлин // Ревуцький Валеріян. По обрію життя: Спогади. — К.: Час. — 1998. — С. 323—327.

ПосиланняРедагувати