Відкрити головне меню

Реакція «Бийся або тікай»

Битися чи тікати?

Реакція "Бийся або тікай" (також звана гіперзбудженням, або гострою реакцією на стрес) — це фізіологічна реакція, що виникає у відповідь на небезпечну подію, фізичну травму або загрозу для життя[1]. Вперше описана Уолтером Бредфордом Кенноном[a][2].

За його теорією тварини реагують на загрози розрядкою симпатичної нервової системи, що готує тварину до битви або втечі[3]. Якщо конкретніше, то мозковий шар надниркових залоз спричиняє гормональний каскад, що призводить до секреції катехоламінів, особливо норадреналіну і адреналіну.[4] Гормони естроген, тестостерон і кортизол, а також нейромедіатори дофамін і серотонін також впливають на те, як організм реагує на стрес[5].

ФізіологіяРедагувати

Автономна нервова системаРедагувати

Вегетативна нервова система - це система контролю, яка діє значною мірою несвідомо. Вона регулює серцевий ритм, травлення, частоту дихання, реакція зіниць, сечовипускання і сексуальне збудження. Ця система є основним механізмом контролю реакції "Бий або тікай", і її роль опосередковується двома різними складовими: симпатичною нервовою системою і парасимпатичною нервовою системою.[6]

Симпатична нервова системаРедагувати

Симпатична нервова система бере свій початок в спинному мозку і її основна функція полягає ву тому, щоб активувати фізіологічні зміни, які відбуваються під час реакції "Бий або тікай". Цей компонент автономної нервової системи використовує і активізує викид норадреналіну в цій реакції.[7]

Парасимпатична нервова системаРедагувати

Парасимпатична нервова система бере початок у крижовій ділянці спинного мозку та довгастого мозку, і працює у взаємодії з симпатичною нервовою системою. Її основна функція полягає в тому, щоб активувати реакцію "відпочити і переварити", а також повернути організму гомеостаз після реакції "Бий або тікай". Ця система використовує і активує вивільнення нейромедіатора ацетилхоліну.

РеакціяРедагувати

 
Реакція "Бий або тікай"

Реакція починається в мигдалеподібному тілі, що викликає нейронну відповідь в гіпоталамусі. Первісна реакція супроводжується активацією гіпофізу і секрецію гормону АКТГ.[8] Надниркові залози активуються майже одночасно (за допомогою симпатичної нервової системи) і вивільняють гормон адреналін. Випуск хімічних месенджерів призводить до вироблення гормону кортизолу, який збільшує кров'яний тиск, рівень цукру в крові, а також пригнічує імунну систему.[9] Перша реакція і наступні реакції запускаються у намаганні створити імпулсь енергії. Цей заряд енергії активується адреналіном зв'язування з клітинами печінки, і наступним виробництвом глюкози. Крім того, циркуляція кортизолу призводить до перетворення жирних кислот на енергію, яка готує м'язи по всьому тілу для реакції (відповіді). Гормони катехоламіни, такі як адреналін (епінефрин) і норадреналін, сприяють негайній фізичній реакції, пов'язаній з підготовкою до вимушених м'язових дій. Окрім цього спостерігаються[10]:

Функції фізіологічних змінРедагувати

Емоційні компонентиРедагувати

Регуляції емоційРедагувати

Емоційної реактивностіРедагувати

Когнітивні компонентиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кеннон вжив "необхідність битися або тікати" (англ. "the necessities of fighting or flight") в першому виданні книги 'Bodily Changes in Pain, Hunger, Fear and Rage (1915), с. 211. Деякі джерела обстоюють думку, що вперше реакцію описано в 1914 у Американському фізіологічному журналі

ДжерелаРедагувати

  1. Cannon, Walter (1932). Wisdom of the Body. United States: W.W. Norton & Company. ISBN 0393002055.  (англ.)
  2. Волтер Бредфорд Кеннон (1915). Bodily changes in pain, hunger, fear, and rage. New York: Appleton-Century-Crofts. с. 211. 
  3. Jansen, A; Nguyen, X; Karpitsky, V; Mettenleiter, M (27 October 1995). Central Command Neurons of the Sympathetic Nervous System: Basis of the Fight-or-Flight Response. Science Magazine 5236 (270).  (англ.)
  4. Walter Bradford Cannon (1915). Bodily Changes in Pain, Hunger, Fear and Rage: An Account of Recent Researches into the Function of Emotional Excitement. Appleton-Century-Crofts. 
  5. Adrenaline, Cortisol, Norepinephrine: The Three Major Stress Hormones, Explained. Hufflington Post. April 19, 2014. Процитовано 16 August 2014. 
  6. Schmidt, A; Thews, G (1989). Autonomic Nervous System. У Janig, W. Human Physiology (вид. 2). New York, NY: Springer-Verlag. с. 333–370. 
  7. Chudler, Eric. Neuroscience For Kids. University of Washington. Процитовано 19 April 2013. 
  8. Margioris, Andrew; Tsatsanis, Christos (April 2011). ACTH Action on the Adrenal. Endotext.org. Архів оригіналу за 6 March 2013. Процитовано 18 April 2013. 
  9. Padgett, David; Glaser, R (August 2003). How stress influences the immune response. Trends in Immunology 24 (8): 444–448. PMID 12909458. doi:10.1016/S1471-4906(03)00173-X. 
  10. Henry Gleitman, Alan J. Fridlund and Daniel Reisberg (2004). Psychology (вид. 6). W. W. Norton & Company. ISBN 0-393-97767-6.  (англ.)