Реакція «Бийся або тікай»
Реакція «Боротьби або втечі» (також звана гіперзбудженням, або гострою реакцією на стрес) — фізіологічна реакція, що виникає у відповідь на небезпечну подію, фізичну травму або загрозу для життя[1]. Вперше описана Уолтером Бредфордом Кенноном[a][2].
За його теорією тварини реагують на загрози розрядкою симпатичної нервової системи, що готує тварину до битви або втечі[3]. Якщо конкретніше, то мозковий шар надниркових залоз спричиняє гормональний каскад, що призводить до секреції катехоламінів, особливо норадреналіну і адреналіну.[4] Гормони естроген, тестостерон і кортизол, а також нейромедіатори дофамін і серотонін також впливають на те, як організм реагує на стрес[5].
Фізіологія
ред.Автономна нервова система
ред.Вегетативна нервова система — це система контролю, яка діє значною мірою несвідомо. Вона регулює серцевий ритм, травлення, частоту дихання, реакція зіниць, сечовипускання і сексуальне збудження. Ця система є основним механізмом контролю реакції «Бий або тікай», і її роль опосередковується двома різними складовими: симпатичною нервовою системою і парасимпатичною нервовою системою.[6]
Симпатична нервова система
ред.Симпатична нервова система бере свій початок в спинному мозку і її основна функція полягає у тому, щоб активувати фізіологічні зміни, які відбуваються під час реакції «Бий або тікай». Цей компонент автономної нервової системи використовує і активізує викид норадреналіну в цій реакції.[7]
Парасимпатична нервова система
ред.Парасимпатична нервова система бере початок у крижовій ділянці спинного мозку та довгастого мозку, і працює у взаємодії з симпатичною нервовою системою. Її основна функція полягає в тому, щоб активувати реакцію «відпочити і переварити», а також повернути організму гомеостаз після реакції «Бий або тікай». Ця система використовує і активує вивільнення нейромедіатора ацетилхоліну.
Реакція
ред.
Реакція починається в мигдалеподібному тілі, що викликає нейронну відповідь в гіпоталамусі. Первісна реакція супроводжується активацією гіпофізу і секрецію гормону АКТГ.[8] Надниркові залози активуються майже одночасно (за допомогою симпатичної нервової системи) і вивільняють гормон адреналін. Випуск хімічних месенджерів призводить до вироблення гормону кортизолу, який збільшує кров'яний тиск, рівень цукру в крові, а також пригнічує імунну систему.[9] Перша реакція і наступні реакції запускаються у намаганні створити імпулсь енергії. Цей заряд енергії активується адреналіном зв'язування з клітинами печінки, і наступним виробництвом глюкози. Крім того, циркуляція кортизолу призводить до перетворення жирних кислот на енергію, яка готує м'язи по всьому тілу для реакції (відповіді). Гормони катехоламіни, такі як адреналін (епінефрин) і норадреналін, сприяють негайній фізичній реакції, пов'язаній з підготовкою до вимушених м'язових дій. Окрім цього спостерігаються[10]:
- Пришвидшення роботи серця і легенів;
- Блідість і почервоніння, або обидві цих ознаки почергово;
- Інгібування шлунка і роботи верхнього кишківника до моменту, коли процес травлення сповільнюється або зупиняється;
- Загальний вплив на сфінктери тіла;
- Звуження кровоносних судин у багатьох частинах тіла;
- Звільнення метаболічних джерел енергії (зокрема, жирів та глікогену) для м'язової дії;
- Зниження тонусу судин, що йдуть до м'язів;
- Інгібування слізної залози (відповідає за продукування сліз) і слиновиділення;
- Розширення зіниць (мідріаз);
- Розслаблення сечового міхура;
- Гальмування ерекції;
- Слухова ізоляція (втрата слуху);
- Тунельний зір (втрата периферійного зору);
- Розгальмовування спінальних рефлексів;
- Тремтіння кінцівок або тулуба (тремор).
Функції фізіологічних змін
ред.Емоційні компоненти
ред.Регуляції емоцій
ред.Емоційної реактивності
ред.Когнітивні компоненти
ред.Див. також
ред.- Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь
- Копінг
- Defense physiology
- Emotional dysregulation
- Freezing behavior
- Escape distance
- The Relaxation Response
- Парасимпатична нервова система
- Vasoconstriction
- Workplace bullying
- Закон Єркса — Додсона
- Acute stress reaction
- Тривога
- Тривожний невроз
- Панічна атака
- Фобія
- Social anxiety
- Соціофобія
- Tend and befriend
- Body reactivity
Примітки
ред.- ↑ Кеннон вжив "необхідність битися або тікати" (англ. "the necessities of fighting or flight") в першому виданні книги 'Bodily Changes in Pain, Hunger, Fear and Rage (1915), с. 211. Деякі джерела обстоюють думку, що вперше реакцію описано в 1914 у Американському фізіологічному журналі
Джерела
ред.- ↑ Cannon, Walter (1932). Wisdom of the Body. United States: W.W. Norton & Company. ISBN 0393002055. (англ.)
- ↑ Волтер Бредфорд Кеннон (1915). Bodily changes in pain, hunger, fear, and rage. New York: Appleton-Century-Crofts. с. 211.
- ↑ Jansen, A; Nguyen, X; Karpitsky, V; Mettenleiter, M (27 жовтня 1995). Central Command Neurons of the Sympathetic Nervous System: Basis of the Fight-or-Flight Response. Science Magazine. 5236 (270). (англ.)
- ↑ Walter Bradford Cannon (1915). Bodily Changes in Pain, Hunger, Fear and Rage: An Account of Recent Researches into the Function of Emotional Excitement. Appleton-Century-Crofts.
- ↑ Adrenaline, Cortisol, Norepinephrine: The Three Major Stress Hormones, Explained. Hufflington Post. 19 квітня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2014.
- ↑ Schmidt, A; Thews, G (1989). Autonomic Nervous System. У Janig, W (ред.). Human Physiology (вид. 2). New York, NY: Springer-Verlag. с. 333—370.
- ↑ Chudler, Eric. Neuroscience For Kids. University of Washington. Архів оригіналу за 27 березня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
- ↑ Margioris, Andrew; Tsatsanis, Christos (April 2011). ACTH Action on the Adrenal. Endotext.org. Архів оригіналу за 6 March 2013. Процитовано 18 квітня 2013.
- ↑ Padgett, David; Glaser, R (August 2003). How stress influences the immune response. Trends in Immunology. 24 (8): 444—448. doi:10.1016/S1471-4906(03)00173-X. PMID 12909458.
- ↑ Henry Gleitman, Alan J. Fridlund and Daniel Reisberg (2004). Psychology (вид. 6). W. W. Norton & Company. ISBN 0-393-97767-6. (англ.)
Посилання
ред.- Фізіологічна реакція // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.