Чумацький Шлях (автомобільне ралі)
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (30 листопада 2023) |
Ралі «Чумацький Шлях» — традиційне змагання з автомобільного ралі, яке проводиться в Херсоні та Херсонській області України з 1994 року понині. Це єдине змагання, яке входило до заліку всіх без виключення чемпіонатів України з ралі з 1994 по 2021 роки. Незмінними організаторами ралі «Чумацький Шлях» виступали автомобільний клуб «Херсон» та Автомобільна федерація України.
Історія ред.
Одним з найбільш відомих є XV ралі «Чумацький Шлях» (1-2 листопада 2008 року), в якому взяли участь одразу сім ралійних чемпіонів різних країн: України (Олександр Салюк-молодший, Юрій Протасов, Валерій Горбань), Латвії (Яніс Воробйовс, Андіс Нейкшанс), Фінляндії (Антон Ален, син легендарного раліста Маркку Алена) та Росії (Олександр Желудов)[1]. Абсолютним переможцем ралі «Чумацький Шлях» 2008 року став Антон Ален, який виступав на Fiat Punto Abarth S2000 — це була перша в історії перемога автомобіля класу S2000 на етапі чемпіонату України з ралі.
Траса ред.
Міські ділянки ред.
Протягом всього існування ралі «Чумацький Шлях» його змагальна дистанція традиційно розпочиналась з міських спецділянок. Так, в 1994 та 1995 роках це був асфальтовий відрізок в центрі міста, неподалік від готелю «Фрегат». Втім, вже в 1996 році на мікрорайоні «Таврійський», поруч з вулицею Покришева, було побудовано спеціальну трасу для паралельних гонок. З тих пір СД «Таврійський» входила до маршруту майже всіх херсонських ралі, як-то «Чумацький Шлях», «Скіф», «Автоклуб», «Тягинка» та «Козацьке Ралі».
Крім того, в 2003-2004 роках на трасі «Таврійський» було проведено кілька етапів Кубку України з паралельних гонок – серії змагань, де учасники стартували парами та вибували за так званою «олімпійською системою»[2].
В 2021 році, після проведення XXVIII ралі «Чумацький Шлях», один з організаторів змагання Віталій Лемець повідомляв про плани відмовитись від використання траси на Таврійському мікрорайоні та відкрити замість неї інший спортивний об’єкт для подальшого проведення змагань[3]. Втім, через вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року ці плани довелось тимчасово відкласти.
Лівобережні ділянки ред.
В період з 1994 по 2000 роки основна змагальна частина ралі «Чумацький Шлях» проходила на лівому березі Дніпра. Спецділянки проходили навколо населених пунктів Цюрупинськ (нині Олешки), Малі Карабаї, Пролетарка (нині Челбурда) та Козачі Лагері. Дороги, задіяні в змаганні, частково пролягали по хвойних лісах та мали, здебільшого, піщане покриття, яке досить швидко руйнувалось після проходження спортивних автомобілів. Саме пісок та численні пеньки від старих дерев були основними недоліками траси, на які звертали увагу учасники змагань та наглядачі Автомобільної федерації. Зрештою, від лівобережних спецділянок було вирішено відмовитись на користь абсолютно інших доріг на правому березі Дніпра[4].
Правобережні ділянки ред.
З початку 2000-х років організатори ралі «Чумацький Шлях» ввели в дію нові спецділянки «Степ» та «Кар’єр». Друга з них з часом стала своєрідною візитною карткою змагання – адже аналогів трасі, прокладеній територією Іванівського кар’єра неподалік від села Тягинка, в Україні не було. Тверде кам’янисте покриття та безліч звивистих поворотів сформували унікальний характер херсонського ралі, який лишався незмінним протягом двох десятиліть.
Переможці ред.
.svg){kind=small}
Цікаві факти ред.
- В ралі «Чумацький Шлях» 2006 року було зафіксовано найщільніший фініш в історії чемпіонатів України. За підсумками 120-кілометрової гонки переможця (Олександра Салюка-молодшого) та другого призера (Андрія Александрова) абсолютного заліку на фініші розділило лише 0,8 секунди[5].
- Найбільше учасників (58 екіпажів) стартувало в ралі «Чумацький Шлях» 2013 року, найменше (19 екіпажів) — в ралі «Чумацький Шлях» 1996 року.