Ралука Ріпан
Ралука Ріпан (рум. Raluca Ripan; 27 червня 1894, Ясси — 5 грудня 1972, Клуж-Напока, Соціалістична Республіка Румунія) — румунський хімік, педагог, професор (з 1931) та ректор (у 1952—1957) Клузького університету. Перша жінка обрана членом Румунської академії (з 1948). Громадська діячка. Герой Соціалістичної праці Румунії (1971).
| Ралука Ріпан | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
27 червня 1894 Ясси, Румунія |
| Померла |
5 грудня 1972 (78 років) Клуж-Напока, Румунія |
| Поховання | Центральний цвинтар (Клуж-Напока)d |
| Країна |
.svg){kind=small} Румунія |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Ясський університет |
| Заклад | Клузький університет |
| Посада | член Палати депутатів Румунії[d] |
| Членство | Румунська академія |
Життєпис ред.
Народилася в сім'ї чиновника Румунських залізниць. У 1919 році закінчила хімічний факультет Ясського університету. З 1920 року працювала в Клузькому університеті, з 1930 року — доцент факультету хімії, декан, професор (з 1931), ректор (1952—1957) Клузького університету.
З 1957 року — засновник і директор однієї з найпрестижніших дослідницьких установ у країні — Інституту хімії Академії СР Румунії в Клуж-Напоці, який, починаючи з 1994 року, носить її ім'я. 1922 року захистила кандидатську дисертацію в Університеті Клужа[1][2]. Обиралася депутатом Великих національних зборів Румунії (1952—1957).
Ралука Ріпан померла в Клуж-Напока в 1972 році і похована на міському Хайонгардському кладовищі. «Інститут досліджень хімії імені Ралуки Ріпан» тепер є частиною Клузькому університеті[3]. Професійно-технічна школа в Клуж-Напоці також носить її ім'я[4], як і національний конкурс з хімії для старшокласників[5].
Наукова діяльність ред.
Наукові роботи Ралукі Ріпан належать до аналітичної та неорганічної хімії. Досліджувала будову комплексних сполук та можливість їх застосування в аналітичних цілях[6].
Вчена — авторка кількох винаходів (у тому числі «Спосіб підвищення плавучості руд»). Розробила макро- та мікрохімічні методи визначення катіонів талію, свинцю та телуру, а також аніонів селенатної, селеноціанової та інших кислот[1][2].
Авторка підручників «Неорганічна хімія. Хімія металів» (1968—1969) та «Посібника до практичних робіт з неорганічної хімії. (Неметали)» (1961)[7].
Вибрані праці ред.
- Chimie analitică calitativă. Semimicroanaliză (1954);
- Curs de chimie anorganică. Metaloizi (1954—1955);
- Manual de lucrări practice de chimie anorganică (1961, співавт.);
- Chimia metalelor (т.е. I, 1968) ; Chimia metalelor (2 т., 1969, співавт.);
- Tratat de chimie analitică (1973).
Нагороди та визнання заслуг ред.
- Герой Соціалістичної праці Румунії (1971)
- Член Румунської академії (з 1948)
- Почесний член Товариства промислової хімії (Франція)
- Член Німецького хімічного товариства
- Доктор honoris causa Університету Миколая Коперника (Торунь, Польща).
Література ред.
- Constantin Gh. Macarovici, Georgeta Munteanu: Raluca Ripan, Editura Științifică și Enciclopedică, București, 1982.
- Dicționar — Personalități românești ale științelor naturii și tehnicii, Editura Științifică și Enciclopedică, București, 1982.
Примітки ред.
- ↑ а б Bonda, Ioana-Mihaela; Cârja, Cecilia (1 липня 2020). A Century of Romanian Higher Education in Cluj. The Beginnings. Journal of Research in Higher Education. 4 (1): 5—17. doi:10.24193/JRHE.2020.1.1.
- ↑ а б Prodan, Mihai (17 липня 2015). Cine a fost Raluca Ripan, singura femeie ajunsă rector de universitate din istoria Clujului — și prima femeie doctor și academician din țară. Actual de Cluj (рум.). Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Raluca Ripan Institute for Research in Chemistry. iccrr.institute.ubbcluj.ro. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Colegiul tehnic Raluca Ripan. colegiulralucaripan.ro (рум.). Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Concursul Național de Chimie Raluca Ripan. ralucaripan.concurschimie.ro (рум.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Raport pentru chemarea ca profesor titular la catedra de chimie și anorganică vacantă la Universitatea "Regele Ferdinand I", Cluj, a d-nei dr. Raluca Ripan (PDF) (рум.). Monitorul Oficial. 3 липня 1942. с. 5445—5448. Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Batîr, Dumitru (2008). Ionel Haiduc la porțile fantasticului (PDF). Akademos (рум.). 3 (10): 100—102.
Посилання ред.
- Raluca Ripan (Рум.)