Радошівка (Шумський район)

село в Україні, в Шумському районі Тернопільської області.

Радоші́вка — село Шумського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. Центр сільради. При Радошівці є хутори Козятин (6 дворів) і Пасіка (5 дворів). хутір Підліс виведений із облікових даних. Розташоване за 25 км від райцентру і 13 км від найближчої залізничної ст. Лепесівка.

село Радошівка
Zerkwa w Radoshiwka.JPG
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Шумський
Громада Радошівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125886501
Облікова картка Радошівка 
Основні дані
Засноване 1520
Населення 428
Територія 1.737 км²
Густота населення 246.4 осіб/км²
Поштовий індекс 47155
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 49°59′33″ пн. ш. 26°07′29″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 26.12472° сх. д. / 49.99250; 26.12472Координати: 49°59′33″ пн. ш. 26°07′29″ сх. д. / 49.99250° пн. ш. 26.12472° сх. д. / 49.99250; 26.12472
Водойми річка Безіменна
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Лепесівка
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 47146, с. Радошівка
Карта
Радошівка. Карта розташування: Україна
Радошівка
Радошівка
Радошівка. Карта розташування: Тернопільська область
Радошівка
Радошівка

CMNS: Радошівка у Вікісховищі

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади.

Населення — 382 особи (2007).

Сторінка села в Фейсбуці.

ГеографіяРедагувати

Селом тече річка Безіменна.

ІсторіяРедагувати

Радошівка на карті Кременецього повіту Волинської губернії 1893 р.

Поблизу Радошівки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 1520.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

Радошівка є на Військовому атласі Австро-Угорщини (1916 рік).

2 Світова Війна в Радошівку прийшла ще в 1939 році, з моменту нападу СРСР на Польщу і приєднання областей західної України - де тоді знаходилось село, до Радянського Союзу.

Наступний етап - 1941 рік. Одразу через кілька днів після нараду Гітлера на СРСР в Радошівці мобілізували 3 (трьох) чоловіків на "трудовий фронт" - бо на звичайний фронт не брали: через знаходження довгий час під Польщею жителі західної України вважались совєтами "неблагонадійними". З цих трьох радошівлян один втік при пересилці, двоє інших працювали на оборонних заводах на Уралі і повернулись з глибоко підірваним здоров'ям в село аж в 1948 році, коли війна давно закінчилась.

Чергова трагічна дата - 1944 рік. Тоді СРСР уже гнав гітлерівців назад в Німеччину, і коли радянська влада повернулась в Радошівку, то мобілізувала на фронт майже всіх здорових чоловіків- при чому брали навіть 16 річних. І відправляли їх одразу в бій - ненавчених і необстріляних. Так на фронті загинуло до 100 чоловіків Радошівки (точне число потребує уточнення).

Один з солдат з Радошівки вижив тільки тому, що був поранений - на нього зверху впав мертвий солдат і розстрільна команда гітлерівців, коли добивала поранених, просто не помітила його.

У березні 1944 через Радошівку проходили партизанські з'єднання С. Ковпака.

21 січня 2019 року парафія Святої Великомучениці Параскеви УПЦ МП перейшла до єдиної Помісної Церкви[1].

Пам'яткиРедагувати

Є церква святої Параскевії (1777, дерев'яна). Відео про неї можна переглянути ТУТ

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971).

Соціальна сфераРедагувати

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, торговельний заклад, ФАП.

Школа та клуб раніше знаходились в іншому будинку:

Раніше також працював млин.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПриміткиРедагувати

2. Ще одна церква в Тернопільській області прийняла рішення про перехід у Православну церкву України.

3. Священик УПЦ МП відмовляється передавати ключі від церкви в с. Радошівка громаді, яка вирішила перейти в ПЦУ.

4. Как советские диверсанты расстреляли пограничников и чуть не спровоцировали войну между СССР и Польшей.

ЛітератураРедагувати

  • В. Уніят, Б. Хаварівський. Радошівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 166.
  • Шевчук В. Село Радошівка: до історії назви та власників // Історичні пам'ятки Галичини. Матеріали третьої наукової краєзнавчої конф., 19 листопада 2004, Львів. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — С. 333—358.
  • Шевчук Володимир. Друкар XVII століття, автор військової книги Онисим Радишевський (Онисим син Михайла Радишевський) // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка.

Протокол допроса НКВД члена УПА, 23 мая 1944 года.Редагувати