Відкрити головне меню

Баран Григорій Якович

український поет, журналіст, громадський діяч.

Баран Григорій Якович
Baran2.jpg
Григорій Баран
Псевдо Григорій Радошівський
Народився 1 грудня 1930(1930-12-01)
с. Радошівка, нині Шумського району Тернопільської області
Помер 13 травня 2013(2013-05-13) (82 роки)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет
Мова творів українська

Баран Григорій Якович (псевдонім — Радошівський; 1 грудня 1930, с. Радошівка, нині Шумського району Тернопільської області — 13 травня 2013) — український поет, журналіст, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (1995). Лауреат премії ім. Братів Лепких (2002).

2006 року за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність отримав Орден «За заслуги» ІІІ ступеня[1].

Зміст

БіографіяРедагувати

1948, будучи учнем Кременецької школи, репресований; ув'язнення відбував у Сибіру (19491956).

Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1964). Працював завідувачем клубом у селі Тилявка Шумського району, в районних газетах у села Великі Дедеркали на Шумщині, містах Борщеві та Зборові.

19911992 — редактор газети «Дзвін» у Тернополі.

Від 1992 — директор музею «Зборівська битва».

ТворчістьРедагувати

Автор збірок поезій:

  • «Квіти на постаментах» (Львів, 1965),
  • «Біль перебитого крила» (1993),
  • «Мальви прийдуть на поклін» (1995),
  • «Підпалені присмерки» (1999),
  • «В гучнім оркестрі завірюх» (2001),
  • «Лебеді прилетіли» (2010),

Також Григорій Баран є автором спогадів «І після смерті не дамо» (2002, Тернопіль), краєзнавчих книжок «Над Стрипою» (1981), «Заліщики» (1988; обидві — Л.), численних публікацій у збірках та періодиці, зокрема в журналі «Тернопіль» нарисів «Смакуючи нові доноси», «Під катовим портретом», «На чужому полі» та ін.

Видання творівРедагувати

  • Радошівський Г. Біль перебитого крила: Кн. вибр. поезій. — Тернопіль: Мальви, 1994. — 96с.
  • Радошівський Г. Квіти на постаментах: Поезії. — Львів, Каменяр, 1969. — 40с.
  • Радошівський Г. Мальви прийдуть на поклін: Сповідь у дзвонах і шаблях: Поезія. — Тернопіль, 1995. — 26с.
  • Радошівський Г. Вовче горло //Русалка Дністрова. — 1998. — № 15-16. — С.5-7, портр., корот. біогр. довідка.
  • Радошівський Г. Гостинці; Коні; Як гарно сниться хата: [Вірші] //Тернопіль: Тернопільшина літературна. Дод.№ 4. — Тернопіль, 1992. — Вип.2. — Ч.2. — С.37.
  • Радошівський Г. Делегат: [Вірш] //Вільне життя. — 1981. — 25 лют.
  • Радошівський Г. З нових поезій //Вільне життя. — 1982. — 21 лют.
  • Радошівський Г. Мальви прийдуть на поклін: Уривок з поеми //Рад. село. — 1989. — 27 жовт.
  • Радошівський Г. Серпень 1649-го:[Поезії] //Рад. село. — 1990. — 17 серп.
  • Радошівський Г. Скажу!; Як гарно сниться хата; На етапі; А ти хотів би помовчати: [Вірші] //Зродились ми великої години…: Альманах № 1. — Тернопіль, 1992. — С.61-63.

Краєзнавчі розвідкиРедагувати

  • Баран Г. Я. Заліщики: Краєзнав. нарис. — Львів: Каменяр, 1988. — 32с., 8 арк. іл.
  • Баран Г. Я. Над Стрипою: Путівник по туристському маршруту. — Львів: Каменяр, 1981. — 95с., іл.

папапа

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати