Відкрити головне меню

Радко Димитрієв (болг. Радко Димитриев нар. 24 вересня 1859, с. Градець — пом. 18 жовтня 1918, П'ятигорськ) — болгарський генерал, начальник Генерального штабу болгарської армії з 1 січня 1904 по 28 березня 1907.

Радко Димитрієв
болг. Радко Димитриев
Radko Dimitriev.jpg
Народження 24 вересня 1859(1859-09-24)[1]
Градець
Смерть 18 жовтня 1918(1918-10-18) (59 років)
П'ятигорськ, Терщина, РСФРР[1]
розстріл[d]
Громадянство Прапор Болгарії
Освіта Військова школа (Софія)
Військова академія (Санкт-Петербург)
Звання Генерал-лейтенант
Командування Начальник Генерального штабу
Війни / битви Російсько-турецька війна (1877—1878)
Сербсько-болгарська війна (1885)
Перша Балканська війна 1912-1913
Друга Балканська війна 1913
Перша світова війна
Нагороди
орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня
Радко Димитрієв у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився в селі Градец, виховувався бабусею. Пізніше він навчався в гімназії в Габрово та брав участь у організації Квітневого повстання (1876).

Під час російсько-турецької війни (1877—1878) був перекладачем 2-ї гвардійської дивізії Російської армії. У 1879 закінчив Військову школу в Софії; У 1881 отримав звання лейтенанта, а в 1884 — капітана після закінчення Петербурзької академії.

Під час Сербсько-болгарської війни (1885) Димитрієв був одним з командирів Західного корпусу і брав участь у успішній битві при Піроті. Після війни він взяв участь у невдалому державному перевороті. Емігрував до Румунії та став членом клубу емігрантів. Пізніше емігрував до Росії і служив у російській армії.

Повернувся до Болгарії в 1898 і став командиром 5-ї піхотній дивізії. 18 травня 1900 отримав звання полковника і очолював Генеральний штаб болгарської армії з 1904 по 1907.

Під час Першої Балканської війни (1912-1913) він керував 3-ю армією.

Під час Другої Балканської війни 1913 він замінив генерала Михаїла Савова і став заступником головнокомандувача.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Недев, С., Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», стр. 56
  • Съединението 1885 — енциклопедичен справочник. София, Държавно издателство «д-р Петър Берон», 1985., стр. 182