Рабинович Саул Львович

Саул Левович Рабинович (нар. 16 червня 1905, Одеса — пом. 23 грудня 1988) — радянський скульптор.

Рабинович Саул Львович
Народився 16 червня 1905(1905-06-16)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 23 грудня 1988(1988-12-23) (83 роки)
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність скульптор
Alma mater Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна і Одеське художнє училище
Заклад Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова

Біографія ред.

Навчався на архітектурному відділенні Одеського художнього інституту, потім з 1922 року в Петроградській академії мистецтв у Олександра Матвєєва. Закінчив Академію мистецтв у 1926 році.

У 1927-1939 роках жив у Парижі, був знайомий і співпрацював з відомими французькими художниками та скульпторами — Бурделем, Деспіо та іншими. Дружив з відомим радянським письменником Іллею Еренбургом, який часто бував у Франції на той час.

Повернувшись до Москви, викладав у Строганівському училищі, був наставником таких скульпторів, як Вадим Сідур, Андрій Красулін, Юрій Орєхов і Олександр Косолапов.

 
Станція метро «Новокузнецька»

Скульптурами Саула Рабиновича прикрашено ряд станцій Московського метрополітену, зокрема станції метро «Семенівська», «Новокузнецька», наземний павільйон станції «Сокольники»[1]. Також його робота «Білоруські партизани» прикрашає перехід станції «Білоруська»[2].

Похований на Кунцевському цвинтарі (10 ділянка.)[3].

Примітки ред.

  1. Дом недели: станция метро «Сокольники». Архів оригіналу за 27 серпня 2022. Процитовано 27 серпня 2022.
  2. Кольцевая линия / Белорусская. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 14 серпня 2014.
  3. Могила С. Л. Рабиновича. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 22 березня 2017.

Посилання ред.