Сосна італійська
Сосна італійська, або пінія (лат. Pinus pinea) — вид дерева роду сосна родини соснових.
| Сосна італійська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Соснові (Pinaceae) |
| Рід: | Сосна (Pinus) |
| Підрід: | P. subg. Pinus |
| Секція: | P. sect. Pinus |
| Підсекція: | Pinus subsect. Pinaster |
| Вид: | Сосна італійська (P. pinea)
|
| Біноміальна назва | |
| Pinus pinea L., 1753
| |
| |
Ботанічний опис ред.
Дерево висотою 20–30 метрів, живе до 500 років. Крона густа, темно-зелена, парасолеподібна, компактна, у старих дерев з горизонтально розпростертими гілками. Хвоя в пучках по дві штуки, довга (10–15 сантиметрів), вузька, щільна, зелена протягом усього року, іноді сизувата. Шишки переважно поодинокі або по 2–3 штуки, довжиною 8–15 сантиметрів, яйцеподібні або майже кулясті. Насіння дозріває на третій рік в жовтні, але шишки не розкриваються до наступної весни. Після випадання насіння шишки висять на гілках ще 2–3 роки.
Насіння подовжено-яйцеподібне, темно-коричневе, іноді зі світлими плямами, з трьома реберцями. Довжина — 15–17 міліметрів, ширина — 8–9. З товстою оболонкою, вузьким коротким крилом. Їстівне. Насінини пінії — найбільші серед сосен (і взагалі соснових), вони в 3–4 рази більші від відомих у нас «кедрових горішків». В одному кілограмі їх 1500 штук. Врожайність досить висока — з одного гектара отримують від трьох до восьми тонн насіння. В Італії насіння пінії називають пінеолі.
Пінія світлолюбна і посухостійка, до ґрунту вимоглива, росте на сухих вапнякових ґрунтах і на морських пісках, хоча віддає перевагу свіжим пухким ґрунтам, не витримує надмірного зволоження. Витримує морози до −18 °C, вітростійка.
Насіння проростає без передпосівної підготовки. Цінне декоративне і «горіхоносне» дерево. Насіння пінії широко використовуються в кондитерському виробництві.
Поширення ред.
У природі пінія зустрічається на Середземноморському узбережжі від Піренейського півострова до Малої Азії. Культивується на Південному березі Криму і на Кавказі.
Згадування в культурі ред.
Дуже гарне дерево — як декоративна рослина використовувалося ще етрусками. У наш час теж широко так використовується. Дуже добре підходить для мистецтва бонсай. Цікавий факт — казковий персонаж Піноккіо був зроблений з пінієвого поліна. Авіценна використовував відвари з кори пінії як лікарський засіб.
Здавна широко відомий гай піній під Равенною, завдяки картинам Сандро Боттічеллі, написаним наприкінці XV століття як ілюстрації до новели Джованні Боккаччо «Історія Настаджо дельї Онесті» з «Декамерона».
Посилання ред.
- The Gymnosperm Database (англ.)
Література ред.
- Велика енциклопедія в 62 томах. Том 36. «Терра». Москва. — ISBN 5-273-00432-2
- Клименко З. К.Екзотичні рослини Південнобережжя. — «Бізнес-Інформ», 1999
- Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна). Канон лікарської науки
Галерея ред.
- Культивовані пінії в Криму, Україна
-
-
-
-
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |