Відкрити головне меню

Півнюк Микола Володимирович

Мико́ла Володи́мирович Півню́к (* 5 вересня 1917(19170905), Миколаїв[1][2][3][4] (за іншими даними — Умань[5][6][7]) — † 30 жовтня 1976, смт Понінка Полонського району Хмельницької області) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), під час Німецько-радянської війни командир ланки 128-го ближньобомбардувального авіаційного полку Калінінського фронту.

Півнюк Микола Володимирович
Народження 5 вересня 1917(1917-09-05)
Миколаїв
Смерть 30 жовтня 1976(1976-10-30) (59 років)
смт Понінка
Полонського району
Хмельницької області
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Бомбардувальна авіація
Роки служби 19361958
Звання CCCP air-force Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник авіації
Командування командир авіаційної ланки
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

БіографіяРедагувати

Народився 5 вересня 1917 року в місті Миколаєві, нині — обласний центр Миколаївської області України, в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП (б) / КПРС з 1942 року. Закінчив 10 класів.

У Червоній Армії з 1936 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу пілотів. На фронтах німецько-радянської війни з серпня 1941 року. Воював на Західному, Калінінському, Центральному та 1-му Білоруському фронтах.

128-го ближньобомбардувального авіаційного полку (Калінінський фронт) старший лейтенант Микола Півнюк до квітня 1942 року зробив дев'яносто сім успішних бойових вильотів на розвідку і бомбардування важливих об'єктів, живої сили і техніки противника. П'ять разів повертався на свій аеродром на одному моторі, маючи серйозні ушкодження бойової машини. Його ланкою було знищено 9 літаків супротивника (5 у повітрі та 4 на землі), до 1000 солдатів та офіцерів ворога, близько 30 фургонів та автомашин, до 30 підвод з вантажем, подавлено і знищено 4 артилерійські батареї.

У 1944 році закінчив Вищу офіцерську авіаційну школу. Війну закінчив на посаді заступника командира ескадрильї 779-го бомбардувального авіаційного полку 241-ї бомбардувальної авіаційної дивізії 3-го бомбардувального авіаційного корпусу 16-ї повітряної армії.

Всього за роки війни капітан М. В. Півнюк здійснив 225 успішних бойових вильотів на бомбардування військ і техніки супротивника.

Після війни продовжував службу у ВПС СРСР. У 1946 році закінчив Гродненське військове авіаційне училище. З 1958 року підполковник Півнюк М. В. — в запасі.

Помер 30 жовтня 1976 року. Похований у селищі міського типу Понінка Полонського району Хмельницької області.

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 січня 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» старшому лейтенантові Півнюкові Миколі Володимировичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 805).

Нагорожений двома орденами Леніна (04.09.1942, 30.01.1943), трьома орденами Червоного Прапора (24.02.1942, 22.02.1944, …), орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (31.07.1945), Червоної Зірки (…) і медалями.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати