Пушкар Віталій Олексійович


Пушкар Виталій Олексійович (9 травня 1987(19870509), Кишинів, Молдавська РСР, нині Молдова) — український ралійний гонщик, майстер спорту України міжнародного класу, віце-чемпіон України з ралі, чемпіон Європи з ралі в заліку ERC[en] Production Cup, пілот ралійної команди The Boar ProRacing.

Віталій Пушкар

Народився 9 травня 1987
Місто Одеса, Україна Україна
Освіта Одеська юридична академія
Роки в автоспорті З 2009
В яких дисциплінах виступав Ралі
Команди Odessa Rally Team, The Boar ProRacing
Чемпіонські титули в Україні Віце-чемпіон України з ралі в класі 3 (2013)
Чемпіонські титули за кордоном Чемпіон Європи з ралі в заліку ERC Production Cup (2014)
Виграні кубки Кубок Дружби з ралі (2011)
Перший старт Ралі «Акерман» (2009)
Перша перемога «Shapovalov Rally Cup» (2009)
Персональна вебсторінка http://vitaliy-pushkar.com/

Кар'єра в автомобільному спорті ред.

Чемпіонат України з ралі ред.

Захоплення Віталія Пушкаря автомобільним спортом почалося деякою мірою завдяки дружбі його батька, Олексія Пушкаря, з одеським автогонщиком Ігорем Чаповським. Як вболівальники, Віталій та його майбутній штурман Іван Мішин часто їздили на етапи чемпіонату України з ралі, швидко стали своїми в колі спортсменів та на початку 2009 року були готові почати самостійні виступи. Як автомобіль для дебюту було обрано повнопривідну дволітрову Subaru Impreza, на якій до цього виступав все той же Чаповський[1].

Перший сезон показав, що Пушкар, попри юний вік, є досить спокійним та розважливим спортсменом. Протягом року він 11 разів вийшов на старт ралійних змагань – і тільки одного разу, на ралі «Буковина», не дістався фінішу через технічні неполадки. Подібна стабільність допомогла Віталію на перший рік виступів стати переможцем чемпіонату України в класі У12.

 
Екіпаж Віталія Пушкаря та Івана Мішина на ралі «Буковина», Чернівці, 2009 рік

Серйозне ставлення Пушкаря до занять автоспортом проявляється в заміні автомобіля на більш сучасний Mitsubishi Lancer Evo IX, а також в зверненні Віталія до досвіда багаторазового чемпіона України з ралі Олександра Салюка-молодшого, який на декілька років стає його тренером. Результати не змушують на себе чекати: вже в травні 2010 року Пушкар виграє свою першу гонку, «Shapovalov Rally Cup», а за підсумками сезону потрапляє в топ-десятку найшвидших пілотів України.

Протягом двох наступних сезонів Віталій стабільно входить до групи лідерів українського ралійного чемпіонату, регулярно фінішує на подіумі в окремих змаганнях. У 2011 році він вперше входить до топ-п'ятірки чемпіонату України в абсолютному заліку, а також виграє свій перший трофей – Кубок Дружби, який разом проводили автомобільні федерації України, Росії та Білорусі[2].

Втім найбільш вдалим для одесита стає сезон 2013 року, коли Пушкар всерйоз долучається до боротьби за титул чемпіона України. Перемога в ралі «Чумацький Шлях» та третє місце в ралі «Маріуполь» роблять Віталія одним з фаворитів чемпіонату, втім прикрий схід в ралі «Галіція» послаблює його позиції. Доля чемпіонства вирішується на івано-франківському ралі «Трембіта», яке Віталій виграє – однак для здобуття титулу цього виявляється недостатньо. Чемпіоном України стає напарник Пушкаря по команді Odessa Rally Team Юрій Кочмар, тоді як Віталію залишається тільки звання віце-чемпіона країни [3].

Інтерконтинентальна Ралійна Першість IRC ред.

Починаючи з 2010 року Віталій Пушкар постійно збільшує кількість своїх стартів в міжнародних змаганнях. І якщо спочатку мова йде тільки про окремі виїзди на гонки чемпіонатів Латвії та Естонії, то в 2012 році пілот бере повноцінну участь в Інтерконтинентальній Ралійній Першості IRC – другому за рівнем турнірі після чемпіонату світу WRC.

Поступово опановуючи нове покоління Mitsubishi Lancer Evo X, одесит виграє свою першу міжнародну гонку - румунське Rally Sibiu[4] та закінчує сезон на 6-й позиції в «серійному» заліку IRC Production. Саме в цей час починається щільне та ефективне співробітництво Пушкаря з литовською командою ProRacing, яке дасть плоди вже за два роки.

Чемпіонат Європи ERC ред.

 
Екіпаж Віталія Пушкаря та Івана Мішина на ралі "Київська Русь", Київ, 2011 рік

2013-й год Віталій Пушкар починає зі старту в чемпіонаті Європи з ралі, в який трансформувалась серія IRC[5]. Непогане п'яте місце в ралі «Лієпая» дає підстави для сприятливих прогнозів, однак продовження не відбувається. Дострокові сходи на ралі Азорських островів, в Бельгії та Румунії змушують Віталія призупинити штурм європейської першості та зосередитись на національному чемпіонаті.

Набагато краще складається наступний сезон, який стане для Пушкаря тріумфальним. Віталій починає турнір з невдалого вильоту з траси австрійського «Яннер Ралі»[6], однак швидко змінює ситуацію на свою користь, фінішуючи другим в ралі «Лієпая» та виграючи ралі «Акрополіс»[7]. Наприкінці сезону ситуація спрощується та ускладнюється водночас: єдиним небезпечним суперником Пушкаря лишається чех Мартін Худєц, який представляє загрозу особливо на гонках з асфальтовим покриттям. Попри це, завдяки спокійній та зваженій тактиці, на двох фінальних асфальтових етапах чемпіонату в Швейцарії та на Корсиці Віталій впевнено переграє конкурента та, набравши 167 очок, стає чемпіоном Європи в заліку Production ERC[8].

Результати в міжнародних серіях ред.

IRC ред.

Рік Учасник Автомобіль 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Поз. Очки
2012 Odessa Rally Team Mitsubishi Lancer Evo IX POR ESP IRL FRA ITA
23
BEL
31
SMR ROU
4
CZE UKR
Сх
BGR ITA
25
CYP
20
33-й 12

ERC ред.

Рік Учасник Автомобіль 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Поз. Очки
2013 The Boar ProRacing Mitsubishi Lancer Evo X AUT LAT
12
ESP POR
Сх
FRA BEL
Сх
ROU
Сх
CZE POL CRO ITA ITA 81-й 1
2014 The Boar ProRacing Mitsubishi Lancer Evo X AUT
Сх
LAT
8
ROU GRC
13
IRL POR
Сх
BEL
16
EST
13
CZE
Сх
CYP
9
ITA
16
FRA
17
37-й 14

ERC Production Cup ред.

Рік Учасник Автомобіль 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Поз. Очки
2013 The Boar ProRacing Mitsubishi Lancer Evo X AUT LAT
5
ESP POR
Сх
FRA BEL
Сх
ROU
Сх
CZE POL CRO ITA ITA 24-й 25
2014 The Boar ProRacing Mitsubishi Lancer Evo X AUT
Сх
LAT
2
ROU GRC
1
IRL POR
Сх
BEL
6
EST
5
CZE
Сх
CYP
4
ITA
3
FRA
2
1-й 167

Цікаві факти ред.

Виталій Пушкар є першим спортсменом з країни колишнього СРСР, якому вдалося здобути титул чемпіона Європи з ралі.

За період з 2009 по 2014 роки Віталій Пушкар 77 разів виходив на старт ралійних змагань різного рівня[9], що дозволяє йому посідати 19-й рядок в символічному «Клубі 50», до якого входять українські спортсмени, що мають на рахунку понад 50 стартів в ралі[10].

Лише одного разу за всю кар'єру штурманом Пушкаря був не Іван Мішин. Це сталося на ралі «Shapovalov Rally Cup» (етап «Кубку Лиманів») 2010 року, де місце другого пілота в екіпажі Пушкаря займав Олександр Салюк-молодший.

На даний момент, маючи за плечима 76 спільних стартів, екіпаж Пушкар/Мішин займає друге місце серед українських тандемів за кількістю проведених разом гонок, поступаючись тільки дуету Валерія Горбаня та Євгена Леонова, на рахунку яких – 88 спільних стартів.

Починаючи з 2010 року на автомобілі Віталія Пушкаря незмінно присутній прапор Військово-повітряних сил СРСР. Це – знак вдячності батькові, Олексію Пушкарю, який свого часу служив в військово-повітряних силах.

Примітки ред.

  1. Игорь Чаповский: «Пока что я помогаю наоборот»
  2. Українець Віталій Пушкар переміг в Кубку Дружби з ралі. Архів оригіналу за 25 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  3. Виталій Пушкар: "Все пройшло ідеально". Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  4. Rally Sibiu:Пушкар б'є рекорди. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  5. Виталій Пушкар:«Мета – чемпіонат Європи». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  6. Jänner Rallye: Без екіпажу Віталія Пушкаря... Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  7. Acropolis Rally:на все воля богів. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  8. Erc 2014: who won what?. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  9. Vitaliy Pushkar on EWRC. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
  10. Наші герої:«Клуб 50». Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.

Посилання ред.