Пурарі
| Пурарі | |
|---|---|
 | |
 | |
| 6°24′00″ пд. ш. 144°15′00″ сх. д. / 6.4000000000277781353474893° пд. ш. 144.250000000028° сх. д. | |
| Витік | гори Бісмарка |
| • координати | 6°24′00″ пд. ш. 144°15′00″ сх. д. / 6.4000000000277781353474893° пд. ш. 144.250000000028° сх. д. |
| Гирло | затока Папуа |
| • координати | 7°50′59″ пд. ш. 145°10′53″ сх. д. / 7.849972222250° пд. ш. 145.18163888891666602° сх. д. |
| Країни: |
 Папуа Нова Гвінея |
| Регіон | Галф |
| Довжина | 470 км |
| Площа басейну: | 28 738 км² |
| Середньорічний стік | 2 570 м³/с [1] |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Пурарі (англ. Purari River) — річка на острові Нова Гвінея. Протікає по території провінції Галф держави Папуа Нова Гвінея.
Географія ред.
Початок річки знаходиться в південній частині центрального високогір'я Папуа Нової Гвінеї, а саме в горах Бісмарка на висоті близько 3500 м.[2] У верхів'ях Пурарі протікає по високогірній місцевості, а потім — по великій низинній рівнині, впадаючи в затоку Папуа. У гирлі річки утворюється велика дельта, ширина якої становить від 30 до 50 км, а загальна площа — близько 2600 км².[3] З огляду на те, що Пурарі проходить через райони, в яких випадає велика кількість опадів (у верхів'ях випадає до 8500 мм, а на узбережжі — 3500 мм), витрата води в ній, незважаючи на досить невелику довжину річки, майже така ж, як і в річки Ніл в Африці.[1][2] При цьому в річку змивається велика кількість відкладів (близько 90 млн м³) з довколишніх гір, розташованих у верхів'ях Пурарі, а колір води в ній — брудно-коричневий. Загальна довжина річки становить близько 470 км[3], а площа річкового басейну — 28 738 км²[4], що робить її четвертою найбільшою річкою Папуа Нової Гвінеї[5] після Сепік, Флая та Кікорі. Пурарі має декілька приток, найбільші з яких річки Каугел, Ераве, Туа та Піо, що беруть початок на південь від гори Карімуї. Протягом усієї течії річки відсутні великі поселення людей: є лише невеликі села. Річка судноплавна на відстань до 190 км від гирла.[3]
Історія ред.
Пурарі вперше була нанесена на карти британським мандрівником Теодором Беваном в 1887 році. Однак тривалий час річка залишалася маловивченою.[3] В 1926–1927 роках у верхів'я Пурарі була організована експедиція на чолі з німецьким дослідником Леонхардтом Флірлом.[6]
Зважаючи на високу швидкість потоку, існують проекти по будівництву гідроелектростанції. Перші проектні роботи були проведені ще в 1970-х роках, проте уряд Папуа Нової Гвінеї так і не приступив до будівництва станції[3].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Fragmentation and Flow Regulation of the World’s Major River Systems [Архівовано 30 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Patrick L. Osborne. Tropical ecosystems and ecological concepts. — Cambridge University Press, 2000. — P. 195. — ISBN 0521645239.
- ↑ а б в г д Purari River (англійською) . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
- ↑ Purari Wara (PDF) (англійською) . UNESCO-IHP. Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
- ↑ Четверта річка Папуа Нової Гвінеї за витратою води, за довжиною займає п'яте місце.
- ↑ Clive Moore. New Guinea: crossing boundaries and history. — University of Hawaii Press, 2003. — P. 171. — ISBN 0824824857.