Флай

Річка Флай, Папуа Нова Гвінея
Річка Флай на мапі Папуа Нової Гвінеї
5°18′10″ пд. ш. 141°31′09″ сх. д. / 5.30277777780557802° пд. ш. 141.519166666697771007° сх. д. / -5.30277777780557802; 141.519166666697771007
Витік хребет Віктор-Емануїл
• координати 5°13′00″ пд. ш. 141°49′00″ сх. д. / 5.21667° пд. ш. 141.81667° сх. д. / -5.21667; 141.81667
висота, м ~3000 м
Гирло затоку Папуа
• координати 8°35′01″ пд. ш. 143°37′25″ сх. д. / 8.583750° пд. ш. 143.623806° сх. д. / -8.583750; 143.623806
висота, м 0  м
Похил, м/км 2,7 м/км
Басейн Коралове море
Країни: Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея,
Індонезія Індонезія
Регіон Західна провінція
Довжина 1050 км (1120 км)
(163-тє місце у світі)
Площа басейну: 76 000 км²[1]
(Папуа Нова Гвінея 93,40 %,
Індонезія 6,60 %)
[2]
Середньорічний стік 6000 м³/с (189 км³ за рік)[3]
(50-те місце у світі)
Притоки: ліва: Стрікленд
права: Ок-Теді
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Дельта річки Флай

Флай (англ. Fly River, ток-пісін wara Flai) — річка на острові Нова Гвінея, протікає територією країни Папуа Нова Гвінея і частково кордоном з Індонезією. Друга за довжиною річка острова — має довжину 1120 км,[4] площа басейна — 76 000 км².[1][5]:С.7

Географія ред.

Річка Флай є другою за довжиною річкою острова Нова Гвінея, після річки Сепік і найбільш багатоводною річкою всієї Океанії. За цим показником вона займає 25-те місце у світі і є однією із найбільших річок у світі без єдиної греблі в басейні.[3]

Річка починає свій витік у хребті Віктор-Емануїл[en], в східних відрогах гір Стар. Тече в південному, а потім в південно-західному напрямку. Після подвійного перетину меридіану 141° сх. д., повертає і тече в південно-східному напрямку, перетинає південно-західну низовину. В середній і нижній частині протікає через болотисті низини, де вона утворює численні озера і стариці, в гирлі розгалужується і утворює велику дельту (понад 60 км в довжину і 56 км в ширину, загальна площа 7100 км² при середній глибині русла 8 м)[5]:С.10 і впадає у затоку Папуа, Коралового моря. Судноплавна, починаючи від гирла, протягом близько 850 км, для суден з осадкою до 2,4 метра.[6]

Кліматичні умови (насамперед кількість опадів) сильно різняться протягом всієї течії річки Флай. У верхів'ях клімат дуже вологий: тут випадає до 10 000 мм опадів, при цьому сезони дощів і посух різко не виділяються. У середній і нижній течії кількість опадів залежить від мусонів і пасатів, тому вони непостійні. В цілому ж, в цьому районі випадає не менш 3500 мм опадів.[5]:С.7

Дельта річки всіяна низькими і болотистими островами, покритими мангровими лісами і пальмами нипа. На цих островах є поселення і посівні площі. Землі по обидві сторони від гирла, мають той же характер що і на островах. В гирлі острови плоскі і покриті товстим шаром родючих алювіальних ґрунтів. Найбільші острови дельти: Ківаї[en] (359,1 км²), Пуруту[en] (186 км²), Вабуда[en] (109 км²), Айбініо, Мібу та Доморі. Ківаї, Вабуда та Доморі — населені.

Жителі дельти річки Флай займаються сільським господарством та полюванням. Тут вирощують кокосові пальми, хлібне дерево, подорожник, сагову пальму і цукрову тростину.

Опис ред.

Флай протікає в основному по території Західної провінції Папуа Нової Гвінеї, хоча на невеликій ділянці вана утворює кордон з індонезійською провінцією Папуа. В цьому місці вона перетинає меридіан по 141° сх. д.[7] і заходить на територію, яка повинна була б належати Індонезії, але за угодою між країнами була передана Папуа Новій Гвінеї, натомість Індонезія одержала право вільно використовувати річку Флай на всій протяжності, аж до самого її гирла, для навігації.

Історія ред.

Річка Флай була вперше відкрита європейцями у 1842 році, коли британський капітан судна «Флай»[en] Френсіс Блеквуд[en], досліджував західне узбережжя затоки Папуа.[8] Саме на честь його судна річка і отримала свою сучасну назву.[6]

У 1876 році італійський мандрівник Луїджі Д'Альбертіс досліджував річку на своєму пароплаві «Нева», і просунувся вглиб острова Нова Гвінея приблизно на 900 км. До нього жоден із європейських дослідників ніколи не був у цих місцях острова.[6]

Фауна ред.

В річці налічується близько 110 видів риб, із них кожен сьомий вид є ендемічним тільки для річки Флай та річки Кікорі — найбагатшої різноманіттям видами риб річки в Новій Гвінеї. Види, які відомі тільки у водній системі річки Флай:

Притоки ред.

Основними притоками річки Флай є:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б IUCN: The Fly River Catchment — A Regional Environmental Assessment, 1995
  2. Міжнародний річковий регістр. Річка Флай (англ.)
  3. а б Fragmentation and Flow Regulation of the World’s Major River Systems [Архівовано 30 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. За іншими даними 1050 км.
  5. а б в Papua New Guinea. Dept. of Environment and Conservation, International Union for Conservation of Nature and Natural Resources, IUCN Environmental Assessment Service. The Fly River catchment, Papua New Guinea: a regional enviromental assessment. — IUCN, 1995. — 86 с. — ISBN 2831702364.
  6. а б в Fly River (англійською) . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 18-04-2012. Процитовано 02-04-2010.
  7. 141 меридіан, по якому за угодою між Індонезією та Папуа Новою Гвінеєю, проходить кордон між цими країнами.
  8. Mozley, Ann. Blackwood, Francis Price (1809 - 1854) (англійською) . Australian Dictionary of Biography. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 24 січня 2010.

Посилання ред.