Відкрити головне меню

Проспект Червоної Калини (Львів)

Проспе́кт Черво́ної Кали́ни — головний проспект мікрорайону Сихів у Львові. Простягається від вулиці Стуса на південь через увесь Сихів до вулиці Вернадського, однієї з найпівденніших вулиць міста.

проспект Червоної Калини
Львів
Південна частина проспекту
Південна частина проспекту
Місцевість Козельники, Сихів
Район Сихівський
Назва на честь калини
Колишні назви
Криворізька
радянського періоду (українською) Криворізька
радянського періоду (російською) Криворожская
Загальні відомості
Протяжність 4 200 м.
Поштові індекси 79049, 79070
Транспорт
Автобуси № 4А,4Н,16, 47А[1]
Трамваї № 4,8[1]
Тролейбуси № 24[1]
Маршрутні таксі № 7,11,14,19,23,26,32,37,38,42,53[1]
Зупинки громадського транспорту «Санта Барбара», «Вул. Драгана», «Вул. Коломийська», «Поліклініка № 4», «Сихівська райадміністрація», «Центр Довженка», «Дитяча поліклініка», «ТРЦ „Шувар“», «Вул. Колодзінського», «Вул. Угорська»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Івану-Павлу II
Храми Різдва Пресвятої Богородиці, Святого рівноапостольного князя Володимира, комплекс Залів Царства Свідків Єгови
Державні установи Сихівська районна адміністрація, Сихівський ВП ГУНП у Львівській області
Навчальні заклади навчально-реабілітаційний центр «Джерело»
Медичні заклади КНП «4-та міська поліклініка м. Львова», Дитяче поліклінічне відділення 4-ї КМП
Заклади культури кінопалац ім. О. П. Довженка
Забудова багатоповерхова 1980—2010-х років
Комерція ТПР «Шувар», ТОЦ «ІнтерСіті»; ТЦ — «Зубра-Центр», «ВАМ», «Арсен»
Парки Парк імені Івана Павла II
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Проспект Червоної Калини (Львів) на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Частина вулиці від вулиці Стуса до вулиці Угорської 1957 року отримала назву Криворізька. 1981 року цю назву поширено на всю вулицю. Сучасна назва — з 1993 року, на честь калини, одного з головних символів у народній культурі України, а також як образ відновленої державності.

На перетині проспекту Червоної Калини та вулиці Луганської 6 січня 2004 року за участі президента України Леоніда Кучми введено в дію першу чергу сихівського шляхопроводу, який став важливою транспортною розв'язкою в цьому районі міста. Міст і розв'язку споруджено переважно за кошти Львівської залізниці та за сприяння тодішнього міністра транспорту Георгія Кирпи. Під час будівництва моста ліквідовано вулицю Брусничну.

Район перетину сучасних проспекту Червоної Калини та вулиці Навроцького називався Бельоско.[2] Неподалік за Польщі знаходився цегельний завод Якоба Райсса, збудований ще до першої світової війни та випускав цеглу з клеймом «Reiss Bielosko».[3]

ЗабудоваРедагувати

Північна частина: двоповерхова барачна кінця 1950-х — початку 1960-х років. Середня і південна частина: 9-поверхова і 14-поверхова 1980—2000-х років, 5-поверхова 1990-х років.

На вулиці переважає багатоповерхова житлова забудова радянських часів, представлена переважно 9-та 14-поверховими будинками, а також забудова комерційного призначення (ТПР «Шувар», ТОЦ «ІнтерСіті», ТЦ «ВАМ», «Арсен» та багато інших).

Парна сторонаРедагувати

№ 36. — торгово-промисловий ринок «Шувар», який є найбільшим торговельним комплексом сільськогосподарської продукції у Львові;

№ 60. — ТРЦ «Сихів» мережі торгових центрів «Арсен»[4], який у червні 2002 року було здано в експлуатацію.

№ 62. — торговий центр «ВАМ»[5]. На першому поверсі розташовано продуктовий супермаркет «Сільпо», на другому — низка магазинів промислових товарів та електроніки.

№ 62А. — торгово-офісний центр «ІнтерСіті»[6];

№ 66. — Сихівська районна адміністрація[7]. За цією ж адресою знаходиться Сихівський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області[8].

№ 68. — комунальне некомерційне підприємство «4-та міська поліклініка м. Львова»[9];

№ 70. — церква Різдва Пресвятої Богородиці, освячена у жовтні 2000 року. 25 червня 2001 року перед храмом, у присутності кількох сотень тисяч вірних, відбулася літургія для молоді, яку провів Папа Римський Іван-Павло II. 2002 року на місці, де проходила літургія, спорудили пам'ятник понтифікові. 28 вересня 2007 року біля храму заклали парк імені Івана Павла II.

№ 76А. — комплекс Залів Царства Свідків Єгови. У будинку є 5 залів, де восени та навесні проводяться одноденні конгреси Свідків Єгови.

№ 86А. — Навчально-реабілітаційний центр «Джерело». Центр функціонує з 1993 року. Реабілітаційні програми для дітей та молоді з особливими потребами поєднуються з навчанням, психологічною підтримкою батьків, соціальною адаптацією.

Непарна сторонаРедагувати

№ 57. — Дитяче поліклінічне відділення 4-ї комунальної міської поліклініки. Будівля дитячої поліклініки, розрахована на 480 відвідувань за зміну. Будівництво поліклініки розпочалося у 1981 році і здійснювалося на основі типового проекту, адаптованого інженерами конструктивно-проектної майстерні № 1. Головний архітектор проекту — С. Н. Нівін, керівник групи — Є. А. Мінкова. Стиль будівлі — модернізм. [10]

№ 81. — кінотеатр «Кінопалац ім. О. П. Довженка», збудований 1986 року як кінотеатр імені О. П. Довженка. Від 2006 року входить до мережі кінотеатрів «Кінопалац»;

№ 89. — храм на честь святого рівноапостольного князя Володимира, належить до центрального благочиння Львівської єпархії УПЦ МП[11].

№ 109. — торговий центр «Зубра-Центр», збудований 1994 року. Відомий у народі як «Санта-Барбара» (від назви американського телесеріалу, який показували на українському телебаченні у 1990-х роках).

ФотографіїРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати